Епітет — це слово чи словосполучення, завдяки особливій функції в тексті, допомагає слову набути нового значення або сенсового відтінку, підкреслює характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом, додає до тексту певної мальовничості та насиченості.
Мета́фора — художній засіб, який полягає у перенесенні ознак одного предмета чи явища на інший на основі їхньої схожості. Наприклад: "Стіни стоять замріяно.." Вона не може бути «скороченим» порівнянням, тому посідає синтаксичне місце, призначене для предиката.
Эпитет - это такое литературное, образное определение, стоящее перед словом и подчёркивающее его выразительность. Все разновидности и направленности эпитетов не рассказать в двух словах, поэтому я просто привелу некоторые примеры: Белоснежный наряд, глухая тишина, глубокий цвет, золотая осень, мраморная свинина, небесно-голубой кабриолет, тоска зелёная и т.п.
Метафора (от греческого meta «через» і phero «нести») – это фигура речи, которая напрямую сравнивает одну вещь с другой для стилистического эффекта; сущность одних явлений и предметов раскрывается через другие на основе их сходства или контраста. Метафора – сложный речевой оборот, который вызвал множество споров среди философов (а впервые о ней заговорил еще Аристотель!), больше чем любой другой речевой оборот.
