Объяснение:
Люди на протяжении долгих лет задаются поистине вечным вопросом: действительно ли счастье заключается в деньгах? Специалисты в экономической сфере, уверяют, что дело в количестве.
Иными словами, чем больше денег у человека, тем счастливее он себя ощущает. Ведь от того сколько денег от покупки получит продавец, или от того сколько сэкономит покупатель, зависит степень удовлетворения этих людей.
Другие исследователи утверждают, что нехватка или переизбыток денежных средств может негативно повлиять на людей склонных к депрессии. Так
известно немалое количество случаев, когда свою жизнь заканчивали самоубийством не только люди небогатые или нуждающиеся, а люди очень и очень даже успешные. Таким образом, склонны к унынию и депрессивному состоянию и богатые, и бедные люди, а выздоровление и выход из этого состояние происходит благодаря поддержке близких и любящих людей или силе характера, а вовсе не при денег.
На сегодняшний день, многие люди редко руководствуются искренними человеческими чувствами в принятии своих решений, как малозначительных, так и имеющих огромное влияние на их жизнь и жизнь окружающих. В основном, человек, принимающий решение, думает о своей личной выгоде о благополучном для него самого решении проблемы. На первом месте у таких людей - их собственные желания. Но ведь это эгоистично - думать только о себе. Деньги, власть, карьера затуманили разум некоторых людей настолько, что они не в состоянии ценить обычные радости жизни :улыбку ребенка, красоту окружающей природы, искренние объятия. А ведь умение ценить, любить и испытывать чувства, не похожие на голод и жажду, отличает нас от животных. Люди должны понимать, что любовь и дружбу нельзя купить за деньги , что никогда богатства не заменят истинного человеческого счастья. Не нужно зацикливаться на деньгах, ведь жизнь-прекрасна и в мире есть вещи, которые не менее ценны чем деньги. И эти вещи далеко не материальны.
Ці сумні пейзажі осені завжди супроводжували творчість Поля Верлена, акомпанували його почуттям та світобаче ню. Тому, для того щоб зрозуміти поезію автора, необхідно зрозуміти його душу. Бо поезія Верлена - це історія його душі, дзеркало його настроїв і переживань. В одному сонеті Верлен писав: «… моя душа народилася для жахливих катастроф». Це пророцтво поета потім підтвердилося його життям, в якому були й одруження, і порив до боротьби за політичну волю, і трагічна дружба з Артюром Рембо, і роки ув’язнення, і пошуки Бога, і злидарювання, і падіння на дно паризької богеми. Особисті переживання автора багато в чому перепліталися з епохальними проблемами, власні катастрофи - з катастрофами доби.Поет - це людина, яка надзвичайно тонко й глибоко все відчуває, людина, що прагне до краси й гармонії - гармонії світу, гармонії людських відносин. Саме тому будь-який відступ від цієї гармонії супроводжують зло й жорстокість, несправедливість і фальш. Вони боляче вражають серця митців і народжують вірші: в одних - гнівні та тривожні, а в інших - повні відчаю та туги. Саме до останніх нале-ЛС9.В Поль Верлен. Цей біль душі і породжує образ «осіннього серця», зі струн якого линуть сумні осінні пісні:Ячать хлипкі, Хрипкі скрипки листопада…їх тужній хлип У серця глиб Просто пада…На формування особистості Верлена вплинула книга Шарля Бодлера «Квіти зла», що була спрямована проти жорстокого суспільства. Вона наповнила серце поета похмурими, трагічними мелодіями, розвіяла юнацькі ілюзії і романтичні мрії. Назва першої збірки «Сатурнічні пісні» (1866) була запозиченою з вірша Бодлера «Епіграф до засудженої книги». Згідно з уявленням астрологів, Сатурн - похмура, сумна планета, і Верлен зарахував себе до людей, народжених під нею, які не мають щастя в житті. Перший розділ збірки «Сатурнічні пісні» називається «Меланхолія». Ця назва говорить сама за себе. Меланхолія - хворобливо-пригнічений стан. А пригнічувала поета саме дисгармонія навколишнього світу. І за апатією Верлена ми відчуваємо, як писав Максим Горький, «біль чуйної і ніжної душі, яка прагне чистоти, шукає Бога і не знаходить, хоча любити людей і не може».