Метрополите́н (от фр. métropolitain, сокр. от chemin de fer métropolitain — «столичная железная дорога»), метро́ (фр. métro, англ. underground, амер. англ. subway[1]) — в традиционном понимании городская железная дорога с курсирующими по ней маршрутными поездами для перевозки пассажиров, инженерно отделённая от любого другого транспорта и пешеходного движения (внеуличная). В общем случае метрополитен — любая внеуличная городская пассажирская транспортная система с курсирующими по ней маршрутными поездами. То есть метрополитен в традиционном понимании или, например, городские монорельсы — примеры разновидностей метрополитена. Движение поездов в метрополитене регулярное, согласно графику движения. Метрополитену свойственны высокая маршрутная скорость (до 80 км/ч) и провозная до 60 тыс. пассажиров в час в одном направлении). Линии метрополитена могут прокладываться под землёй в тоннелях, по поверхности и на эстакадах (особенно это характерно для городских монорельсов).
Крупнейшие метрополитены в мире:
по количеству станций и длине маршрутов — Нью-Йоркский по длине линий — Шанхайский (538 км) и Пекинский (465 км) по годовому пассажиропотоку — Токийский и Сеульский по суточному пассажиропотоку — Пекинский и Московский Самые маленькие метрополитены: в венесуэльской Валенсии, бразильском Салвадоре, индийском Гургаоне и итальянской Катании.
Лозанна и Ренн — самые маленькие города мира, имеющие метрополитен.
Образ главного героя произведения "Мцыри"- это образ существа стремящегося к свободе. Свобода для мцыри- это счастье, несравнимое ни с чем. На протяжении всего произведения, главного героя поддерживает его могучий дух и огненная душа, стремящиеся к свободе. Судьба главного персанажа трагична, ибо все его мечты рушатся, за считанные секунды. Лермонтов- автор сего произведения, как и Мцыри, был сводолюбивым человеком. И так же как его персонаж много времени проводил на Кавказе. Именно поэтому для Лермонтова главный герой его произведения- его идеал.
Історія Давньогрецького театру охоплює майже тисячоліття (VI ст. до н.е. — V-VI ст. н.е.). Він виник із сільських святкувань на честь бога Діоніса — Діонісій. На цих святах виконувалися дифірамби і фалічні пісні (це пісні,які заспівували під час сільських свят землероби на честь улюбленого бога Діоніса,коли вже починалася нестримно весела й буйна карнавальна частина урочистостей;виконувала їх процесія селян,які вже добряче почастувалися Діонісовими дарами,деякі з них несли в руках великі зображення символів плодючості-фали(носії зображень-фалофори),які символізували животворні сили природи,що пробуджувалися навесні), що містили елементи діалогу та театральної дії. Подальший розвиток дифірамба пов'язується з ім'ям поета Феспіса (друга половина 6 століття до н. е.), якому приписується і введення першого актора. З хору, що становив аж до епохи еллінізму необхідну приналежність драми, у другій половині 6 століття виділився особливий виконавець — актор, яким був сам драматург.Театральна культура Стародавньої Греції справила величезний вплив на розвиток світового театрального мистецтва. Широко використовували грецьку театральну спадщину римляни (особливо на ранніх етапах розвитку), діячі епохи Відродження і Просвітництва. Демократичні традиції театрального мистецтва античної Греції зберегли значення і для наступних епох. Постановка значних суспільно-політичних, філософських і етичних питань, насиченість драматургічних творів ідеями патріотизму, увага до людини, глибина героїчних характерів, що пробуджує свідомість глядачів, складають унікальність давньогрецького театру.
Крупнейшие метрополитены в мире:
по количеству станций и длине маршрутов — Нью-Йоркский
по длине линий — Шанхайский (538 км) и Пекинский (465 км)
по годовому пассажиропотоку — Токийский и Сеульский
по суточному пассажиропотоку — Пекинский и Московский
Самые маленькие метрополитены: в венесуэльской Валенсии, бразильском Салвадоре, индийском Гургаоне и итальянской Катании.
Лозанна и Ренн — самые маленькие города мира, имеющие метрополитен.