Александр Сергеевичь Пушкин родился в Москве в (1799-1837)по старому календарю 26мая по новому 6 июня .няня Арина Родионовна Яковлена(1758-1828) в жизни Александра она сыграли важную роль она воспитывали его учили его любить прибаутки,загадки,былины,сказания,но асобенно сказки.в 11 лет он знал наизусть всю францускую литературу. когда он был маленьким он с большим удавольствие слушас сказки няни и даже когда он уже был подростоком.он вырос на этих сказках,,сказка о рыбаке и рыбке" ,,о мертвой царевне и о семи богатырях"если бы не эти сказки не было-бы нашего писателя Пушкина он запоминал их и когда вырос он пересказал написал их.отец Сергей Львович Пушкин(1769-1849) не занимался его воспитанием.
я хочу, чтобы моя будущая профессия была полезной для людей, интересной для меня и подходила по способностям и возможностям. я люблю животных, мне интересно изучать среду их обитания, привычки и способы улучшить условия их жизни. читая про заповедники в странах африки, австралии, южной америки, я мечтаю побывать там, принять участие в проводимых экспериментах, направленных на восстановление популяций редких видов животных, на изучение их повадок и лечение. я твердо решила, что хочу стать зоологом и посвятить свою жизнь изучению диких животных. ведь не только в жарких странах водятся необычные звери, которых нужно спасать. и в нашей стране есть обширные заповедники, в которых живут животные, занесенные в красную книгу и находящиеся на грани уничтожения. жизнь разных зверей, уход за ними - все это занимает меня с самого детства, у меня было много разных животных, я умею лечить и ухаживать за ними, не боюсь их и могу поладить с любым зверем. а в мечтах, я надеюсь поездить и поработать в самых знаменитых заповедниках, выращивать гепардов и львов, как джой и описывать свои приключения как д.даррелл. именно эти книги разбудили мой интерес и любовь к природе, я надеюсь повторить подвиги главных героев по спасению живой природы и жить такой же необычной и насыщенной жизнью.
Твір Акутагави «Павутинка» має глибокий і суто філософський зміст. Це швидше притча, ніж щось інше, тому, щоб краще зрозуміти її зміст, треба мати неабиякі знання з східної філософії, зокрема, з японської. Ця новела-притча була створена автором для дітей і мала на меті розвивати в дітях високі моральні якості, виховувати в них творчі здібності, вчити дітей жити на світі. Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі. В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини. Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний добрий вчинок: колись Кандата в павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс. Будда бере тоненьку павутинку, символ тієї нитки долі, один кінець якої знаходиться у руках долі, і опускає її в озеро. І цією павутинкою, ниточкою між раєм і пеклом, злодій міг би вибратись назовні, врятуватися від пекельних мук, але не судилося… Його власна сутність, тобто, відсутність співчуття до ближніх, до інших нещасних, не дозволила врятуватися самому та й врятувати інших. Кандата знов і вже назавжди упав у море крові, а Будда у печалі пішов собі геть. Новела «Павутинка» стверджує ідеали добра, вчить, що треба жити в мирі з людьми і з самим собою, відповідати за свої вчинки, робити добрі справи і пам”ятати, що за всі вчинки доведеться колись відповісти, бо існує вища справедливість.
