Богатый, довольный жизнью помещик без имени (автор не указывает имени, намекая на собирательный образ). Переживает и молится о том, чтобы извести мужиков, боясь, что они его добро заберут. Накладывает штрафы, подати, “душит” простой народ всеми возможными Оставшись в одиночестве, каждый день от приходящих слышит о своей глупости. Задумывается, но не сдаётся, сохраняет твёрдость. В финале сказки его, заросшего и одичавшего с огромными когтями, излавливают, стригут и возвращают к нормальной жизни, заставляя ежедневно умываться.
Объяснение:
Тема даного твору спочатку видалася мені загадкою. Що ж це за скарб, який може людині бути потрібен? Гроші чи матеріальні блага?
Вони, звичайно, людині потрібні та гріють її тіло. Але, мені здається, що той, хто придумав для нас цю тему твору, думав про зовсім іншій скарб.
Думаю, що скарб, який потрібен людині – це душевні багатства. Я, мабуть, почну не з доброти та щедрості. Це дуже гарні риси в людині, які всім іншим подобаються. І вони дуже цінні.
Але спершу, я думаю, варто сказати про такі душевні скарби, які дають людині волю та силу до життя
