История про почтальона – настоящая сказка, и по законам жанра в ней есть волшебные те самые почтовики. Они герою прочесть письмо в неподписанном конверте, не распечатывая его, – так он узнает имена отправителя и адресата и отправляется на поиски. Целый год и еще один день пан Колбаба искал барышню Марженку, чтобы вручить ей предложение о замужестве от шофера Францика... Когда усталый и расстроенный почтальон сел на придорожный пенек, так и не найдя ее, мы тоже остановились, и дети стали предлагать свои варианты развития сюжета. Только двое советовали просто продолжать искать дальше (уже не только в Чехии, но и в других странах, вплоть до Австралии). Остальные, интуитивно оставаясь верными законам сказки, ждали продолжения чудес: они бы уговорили героя вернуться к волшебным человечкам и опять обратиться к ним за Но автор решил иначе. Он направил автомобиль с незадачливым женихом по дороге, идущей мимо того самого пенька. И, конечно, слушателей очень развеселил длинный список обзывательств, которые услышал рассеяный шофер от почтальона, когда они встретились не каждый взрослый смог бы с ходу подобрать тридцать с лишним цензурных синонимов слова «дурак»!Когда печальная бледная невеста наконец получила заветное письмецо и залилась румянцем, все разделили ее радость. И на вопрос, приятно ли получать письма, в один голос закричали «Да!» – явно со знанием дела.После чтения мы пошли мастерить конверты, чтобы потом кому-нибудь отправить свои письма. Я предложила завести домашние почтовые ящики для внутрисемейной переписки... и тут одна девочка подняла руку: «А у нас уже есть! Мама сделала!»
Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич» за своїми змістовими ознаками належить до жанрової групи високої комедії, тобто до твору, в якому комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою. Вводячи до комедії численні пісні, танці, музичні інтермедії, Мольєр, проте, не перетворює свою п’єсу на суто балетне дійство. Усі музично-танцювальні вкраплення в сюжет комедії насамперед доповнюють характеристики героїв, увиразнюючи ті чи інші їхні риси, створюючи необхідний авторові емоційний колорит і водночас пародіюючи тематику і стиль тодішньої салонної літератури. Вбирає до себе мольєрівська п’єса і жанрові ознаки поширених у той час комедії характерів і комедії звичаїв. Якщо в комедії характерів ставилось завдання розкрити морально-психологічний стан героя, то в комедії звичаїв висміювалися традиції, уподобання певного суспільного В «Міщанині-шляхтичі» головний інтерес глядача прикутий не стільки до сюжетної інтриги, яка вмотивовує розвиток подій, скільки до персони самого Журдена, його думок, переживань, а також до загальних норм та правил поведінки двох представлених у п’єс в тодішнього французького суспільства — буржуа (міщан) і дворян. Є в п’єсі Мольєра і відгуки італійської комедії дель арте та старофранцузького фарсу, зокрема в прийомі введення характерних для цих жанрів паралельних закоханих пар — господарів та їхніх слуг. І всі ці численні й різнопланові жанрові елементи побудови п’єси підпорядковані одній головній меті — створенню комедії, в якій би гармонійно поєднувались професійні художні якості комедійного жанру з високим громадянським покликанням митця — вказувати суспільству на моральні негаразди.
Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич» за своїми змістовими ознаками належить до жанрової групи високої комедії, тобто до твору, в якому комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою. Вводячи до комедії численні пісні, танці, музичні інтермедії, Мольєр, проте, не перетворює свою п’єсу на суто балетне дійство. Усі музично-танцювальні вкраплення в сюжет комедії насамперед доповнюють характеристики героїв, увиразнюючи ті чи інші їхні риси, створюючи необхідний авторові емоційний колорит і водночас пародіюючи тематику і стиль тодішньої салонної літератури. Вбирає до себе мольєрівська п’єса і жанрові ознаки поширених у той час комедії характерів і комедії звичаїв. Якщо в комедії характерів ставилось завдання розкрити морально-психологічний стан героя, то в комедії звичаїв висміювалися традиції, уподобання певного суспільного В «Міщанині-шляхтичі» головний інтерес глядача прикутий не стільки до сюжетної інтриги, яка вмотивовує розвиток подій, скільки до персони самого Журдена, його думок, переживань, а також до загальних норм та правил поведінки двох представлених у п’єс в тодішнього французького суспільства — буржуа (міщан) і дворян. Є в п’єсі Мольєра і відгуки італійської комедії дель арте та старофранцузького фарсу, зокрема в прийомі введення характерних для цих жанрів паралельних закоханих пар — господарів та їхніх слуг. І всі ці численні й різнопланові жанрові елементи побудови п’єси підпорядковані одній головній меті — створенню комедії, в якій би гармонійно поєднувались професійні художні якості комедійного жанру з високим громадянським покликанням митця — вказувати суспільству на моральні негаразди.
