Джонсі гарно малювала, була досить розумною і працьовитою, але хіба ці якості могли їй до на шляху до повноцінного одужання? Ні, ніяк не могли. Щоб розлучитися з хворобою і одужати, людина повинна володіти силою волі, а ось у Джонсі її, на жаль, практично не було. Вона зневірилася в тому, що зможе одужати, хоч це і залежало цілком виключно від неї самої та від її відношення до свого захворювання. Навіть доктор, який відвідав Джонсі, сказав, що від її настрою залежатиме, виживе вона чи ні.
Объяснение:
это же твір ,,останній листок"?
Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич"
І. Мої почуття під час читання п'єси та перегляду комедії Мольєра (задоволення від смішного тексту, чудової гри акторів, цікавого сюжету; комедія актуальна, бо й зараз живуть такі ж дурнуваті й пихаті люди, як пан Журден).
ІІ. Головний герой комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич".
1. Марнославні бажання буржуа Журдена стати шляхтичем (захотів на старості здобути й титул, і звання, навчитися аристократичних манер; він "хоче вибитися з нікчемності").
2. Пародійне зображення намагань Журдена робити все, "як у знатних панів" (завів цілий штат учителів, які сміються з нього; придбав собі "вірного друга" графа Доранта; замовив дорогий одяг, в якому мав смішний вигляд; хибне розуміння культури, що призводить до втрати людської гідності).
3. Позитивні риси Журдена (всьому вчиться; від природи тямущий, довірливий; знає ціну копійці, розуміється на людях; має ясність думки, оптимізм, кмітливість, але пиха й марнославство позбавляють здорового глузду).
4. Втрата Журденом особистості (схиляється перед удаваними кумирами; губить свою людську гідність; висловлює презирство до людей свого стану; відвертається від рідні; відмовляє нареченому дочки, бо той не шляхтич; придумує собі "даму серця"; переконаний у тому, що людське почуття можна купити).
ІІІ. Чого навчає нас комедія Мольєра? (насамперед, людської гідності, порядності; не втрачати свого обличчя, не створювати собі вдаваних кумирів; прагнути гідних цілей і шукати справжніх друзів).
Объяснение:
Мне было тогда очень мало лет,точно даже не помню,сколько.
Когда мама меня ругала за что-то,то она всегда говорила:"Над тобой куры и гуси смеяться будут!"
Однажды я пошла на улицу и увидела,что у одного частного дома за изгородью гуляют большие красивые индюки.Я остановилась полюбоваться на этих чудесных птиц,которые так важно и не спеша разгуливали по своему двору. Но вдруг я вспомнила мамины слова,что гуси будут смеяться надо мной,такой нескладёхой.Мне стало стыдно перед индюками,что я такая.
Я смотрела на прекрасных птиц и думала:"Гуси смеяться будут.А вот индюки будут смеяться надо мной?" Меня так занимала эта мысль,я не хотела,чтобы индюки смеялись надо мной.Ведь они мне так понравились!