1.основна думка – немає заходу без сходу, а сходу — без заходу, всі частини поєднуються в одному цілому, світ різнобарвний і багатоликий, тому завдання справжньої .людини — увібрати, зрозуміти, поважати й полюбити це розмаїття: завжди є шанс подолати протистояння різних сил та ідей
2.ідея висловлена словах “той, хто вчора ворогам був, сьогодні товариш нам! ” і справа не в тому, що “сильні”
3.зав’язка: викрадешся камалем лошиці полковника.
4.ротиток дій — погоня полковничого сина за викрадачем. 5.кульмінаційним є момент, коли полковничий син падає з коня і камаль рятує його. життя одержує перемогу над смертю, милосердя — над насильством. кульмінаційний момент в і затягуються. зі сфери вчинку він переходить у сферу моралі. у процесі переговорів камаль і полковничий син проникаються повагою один до одного переговори завершуються обміном подарунками
6.розв’язка — примирення ворожих таборів і кінцівка, яка повторює першу строфу.
паріс гине від шпаги ромео і перед смертю просить внести його в склеп до джульєтти. ромео нарешті залишається один перед труною джульєтти, він вражений, що в труні вона виглядає як жива і так само прекрасна.
він цілує джульєтту в останній раз і зі словами «п'ю за тебе, любов! » випиває отруту.
лоренцо запізнюється на якусь мить, але він вже не в силах оживити юнака. він встигає якраз до пробудження джульєтти. побачивши ченця, вона негайно запитує, де її чоловік, і запевняє, що все добре пам'ятає і відчуває себе бадьорою і здоровою. лоренцо, боячись сказати їй страшну правду, квапить її покинути склеп. джульєтта не чує його слів. побачивши мертвого ромео, вона думає лише про те, як швидше померти самій. вона нарікає, що ромео один випив всю отруту. зате поруч з ним лежить кинджал. пора. тим більше що зовні вже чути голоси сторожів. і дівчина встромляє собі в груди кинджал.
що увійшли в усипальницю знайшли мертвих паріса і ромео, а поряд з ними ще теплу джульєтту. що дав волю сльозам лоренцо повідав трагічну історію закоханих. монтеккі і капулетті, забувши про старі чвари, протягнули руки один одному, безутішно оплакуючи мертвих дітей. вирішено було поставити на їх могилах по золотій статуї.
але, як вірно помітив князь, все одно повість про ромео і джульєтту залишиться сумніше на світі
