Відповідь:
Дорогий Джордж Байрон.
Я пишу тобі цього листа з розумінням того що ти вже його ніколи не зможеш прочитати. На жаль ти так мало прожив лише 36 років. Та зараз не про це. За своє життя ти зробив багато чого. Я би хотіла поглянути на тебе в живу. Кажуть що ти був справжнім красунчиком.
Хочу тобі сказати те що недавно в школі ми вивчали твою біографію та твори. Розумієш про тебе знають в Україні та що там по всьому світі. Хочу тобі сказати що твої поезії такі як "Мій дух як ніч" та "Мазепа" мене вразили! Я ще не бачила щоб людина могла так чітко і ясно літературний твір. Ти дуже хороший письменник. Дякую що ти був в цьому світі.
Завжди твоя(твоє ім'я пробачення за орфографічні помилки та такий кострубатий твір.
Пояснення:
В новелле Мопассан реалистически, на нескольких
страницах, описал лицемерие, ханжество, продажность,
бесстыдную погоню за мнимым блеском.
Погоня за мнимым блеском и есть-основная мысль
новеллы.
Событие, произошедшее в новелле
(потеря фальшивого бриллиантового ожерелья) ,
вполне могла произойти в реальной будничной жизни.
Типичны герои новеллы: Матильда Луазель,
которая так мечтала роскошно жить, изящно
одеваться и иметь успех в обществе, но ничего этого
не получила и
потеряла даже то, что у нее было за один миг счастья.
Убедительно Мопассан изобразил своего героя-
искреннего, который был доволен своей жизнью,
работой, любил свою жену и умел радоваться
таким мелочам, как суп с капустой, который с
состраданием относящегося к жене и её капризам,
очень дорожащий своим честным именем,
спокойно и с огромным достоинством принимающий
лишения-без единого упрёка жене.
Но всё дело в том, что ожерелье оказалось фальшивое.
В этом всё дело.
Это, как фальшь того самого мира, о котором так
мечтала героиня рассказа.
Положила на него всю жизнь - а оно того вовсе не стоило.
Объяснение:
