ответ:У землянці, де зібралось приблизно 30 чоловік Іван Добробут питає капітіна Петра Колодуба про його "внутрішній секрет". Петро відповідає, що його змінив відступ через Десну, коли він познайомився зі старими дідами – рибаками.
Вони відступали вже декілька днів і були останніми хто мав перейти через Десну. Переправити їх мали два діди-рибалки Савко і Платон. Всю дорогу діди між собою обговорювали відступаючих, що вони мали нову форму та не були справжніми солдатами, адже відступали. Діди казали, що справжні солдати мають захищати свій край і людей, а не тікати від смерті, так як кому судилося померти, то смерть його кругом наздожене.
На заперечення Троянди Платон відказав йому, що в того мала душа, якщо страх більший ніж ненависть до ворога. Дід Платон на прощання сказав Колодубу, що не тими вони сповнені емоціями, що в них має бути не жаль та скорбота, а ненависть до ворога і презирство до смерті, адже перемагають горді, а не жалісливі.
Саме ці слова змінили Петра і зробили тим, ким він зараз став. Тепер у Петра є тільки бажання після війни побачити діда Платона, та Іван Добробут сказав, що цьому вже не бути. Коли всі відступаючі пішли, німці сказали перевести їх також через Десну, і коли вони вже були посеред річки, діди по один у одного пробачення і втопили німців, себе і човни. Вижив лиши один Іван Добробут – він був онуком діда Савки. Петро, а з ним і інші солдати встали, преклонили коліна і мовили: "Готові на будь-який огонь!".
Объяснение:
В 1814 году родился М.Ю.Лермонтов, русский поэт
В 1827 году Лермонтов вместе с бабушкой едет в Москву, где поступает в пансион. В этом же году он начал впервые писать стихи.
Осенью 1830 году Лермонтов поступает в Московский университет на нравственно-политическое отделение.
В 1834 году Лермонтов получил звание юнкера и был отправлен в Царское Село на службу
В феврале 1840 года Лермонтова привлекли к военному суду (трибуналу) за дуэль с сыном французского посланника.
В середине января 1841 г. Лермонтов получил отпуск и уехал в Санкт-Петербург.
Весной 1842 г. прах поэта был перевезен в Тарханы, где 23 апреля 1842 года Михаил Юрьевич Лермонтов был похоронен в фамильном склепе Арсеньевых.