Роман відомої американської письменниці Г. Бічер-Стоу (1811—1896) «Хатина дядька Тома» вийшов окремим виданням у 1852 р. і став одним із бестселерів ХІХ ст. Тема твору не нова, але його емоційне навантаження відповідало настроям і духові часу. У романі яскраво зображено жахливе становище рабів у США: торгівлю живим товаром, страждання матерів, яких розлучають з дітьми. Та водночас автор дає надію на краще, показує, що у цьому недосконалому світі є чисті й благородні душі, які своїми діями прагнуть полегшити страждання інших, вселяє віру в неминучість змін у житті людини на краще, якщо за них боротися і вірити в них
Объяснение:
Исправник тем временем сообщил об исчезновении мужиков губернскому начальству. Созвали совет. Было решено: “Мужика изловить и водворить, а глупому помещику, который всей смуте зачинщик, наиделикатней-ше внушить, дабы он фанфаронства свои прекратил и поступлению в казначейство податей препятствия не чинил”. Мужиков вернули в уезд, и на базаре снова появились и мука, и мясо, и живность всякая, да и подати потоком пошли в казначейство. Помещика, с большим трудом, изловили. “Изловивши, сейчас же высморкали, вымыли и обстригли ногти”. Капитан-исправник отобрал у помещика газету “Весть” и поручил его надзору Сеньки. Помещик “жив и доныне. Раскладывает гранпасьянс, тоскует по прежней своей жизни в лесах, умывается лишь по принуждению и по временам мычит”.