По мнению С. М. Соловьева, И. С. Некрасова, А. С. Орлова, Д. В. Колесова и др., «Домострой» возник в XV веке во времена Новгородской республики в Великом Новгороде. По мнению этих исследователей, текст «Домостроя» появился в результате длительного коллективного труда на основе существовавших на момент написания литературных источников[4]. Книга почти сразу получила распространение среди новгородских бояр и купечества.
Исследователи прослеживают связь «Домостроя» с более ранними сборниками поучений и «слов», как славянских: «Измарагд», «Златоуст», «Златая цепь», так и западных: «Книга учения христианского» (Чехия), «Парижский хозяин» (Франция) и другими[5]. Фактически, «Домострой» лишь систематизировал и оформил сложившиеся в то время морально-этические нормы поведения и нравоучительные тексты[3][4][2].
В середине XVI века «Домострой» был переписан духовником и сподвижником Ивана Грозного — протопопом Сильвестром в качестве назидания молодому царю[3][2]. Однако некоторые исследователи (Д. П. Голохвастов, А. В. Михайлов, А. И. Соболевский и др.) считают именно Сильвестра автором «Домостроя»[4].
Обновлённая редакция «Домостроя» была составлена иеромонахом московского Чудова монастыря, работавшим справщиком московской духовной типографии, а позже игуменом — Карионом (Истоминым) в XVII веке. Эта редакция объединяла несколько существовавших на тот момент версий.
О'Генрі в цьому оповіданні розмірковує про те, яке ж насправді призначення художника і мистецтва. Описуючи історію цієї нещасної хворої і втратившої надії дівчини, він приходить до висновку, що люди талановиті приходять в цей світ, щоб допомагати людям більш простим і рятувати їх.
Оскільки ні у кого, крім як у людини, наділеної творчою уявою, не могло б виникнути настільки абсурдною і одночасно настільки прекрасної ідеї - замінити справжні листи паперовими, намалювавши їх настільки майстерно, що ніхто і не відрізнив. Але за цей порятунок художнику довелося заплатити власним життям, це творче рішення виявилося свого роду його лебединою піснею.
Також він міркує і про волю до життя. Адже, як сказав доктор, у Джонсі був шанс вижити, тільки якщо вона сама повірить в таку можливість. Але дівчина готова була малодушно опустити руки, поки не побачила так і не впав останній лист. О'Генрі дає зрозуміти читачам, що все в їх житті залежить лише від них самих, що силою волі і жагою до життя можна навіть перемогти смерть.
А) Москва