ответ:
это произведение уже давно и по праву считается классикой мировой и признаётся шедевром. сам слог написания, точность передачи нюансов украинской культуры, самобытность и колорит, неповторимое смешение мистики с реальностью - это всё гоголь! это всё "вечера на хуторе близ диканьки". вот только представьте, что это произведение написано человеком, которому было чуть больше чем 20 лет и к он уже хорошо разбирался во многом в этой жизни и, при этом, мог отлично, "вкусно", с юмором донести свой собранный опыт и знания до читателей!
я совершенно не помню в какой момент моей жизни мне в руки попала эта книга (а точнее, 2 книги или 2 тома одной книги : но каждый раз, проезжая по гоголевским местам, в голове всплывают цитаты и образы из этого произведения.
у книги необычная структура: действия разных повествований свободно кочуют в веках от хvii к xix и обратно, но при этом не теряют своей монолитности, как , так и духовной. повествования ведутся от лица пасичника рудого панька, который якобы собрал и издал все повести, но есть и завершающий образ запорожского казака, деда дьяка фомы григорьевича. он и придаёт монолитность книге, увязывая воедино быль с небылью и неувязки во времени.
чаще всего, когда говорят о вечерах на хуторе близ диканьки, имеют ввиду "ночь перед рождеством". есть экранизация, которая с удовольствием пересматривается на постсоветском пространстве, есть мультик, есть мюзикл. а я чаще всего перечитываю "майскую ночь", "утопленницу" и "вечер на кануне ивана купала" - живые образы, отлично прорисованные
естественно, что лучше гоголя написать может только гоголь.
подробнее на отзовик:
объяснение:
Найвизначнішим циклом давньогрецьких героїчних міфів є троянський, який оповідає про міфологічну історію Троянської війни, приводом до якої стало викрадення Парісом, сином троянського царя Пріама, прекрасної Єлени, дружини царя Спарти Менелая.
Троянська війна — одна з центральних подій у грецькій міфології. Початок Троянської війни античні джерела пояснюють волею Зевса, який волів або «зменшити тягар землі», або дати можливість прославитись божественним героям, або зберегти в пам’яті нащадків красу своєї дочки Єлени.
Розпочинається троянський цикл міфів оповіддю про весілля Пелея й Фетіди, на яке були покликані всі боги, крім богині розбрату Еріди. Щоб помститись, Еріда підкинула гостям золоте яблуко з надписом «найвродливішій». Між богинями Афіною, Афродітою і Герою спалахнула суперечка про те, кому з них має належати яблуко. Цю суперечку розв’язав троянський царевич Паріс, віддавши яблуко Афродіті, яка обіцяла йому в нагороду кохання найпрекраснішої жінки на землі — Єлени, дружини царя Спарти Менелая. Скориставшись гостинністю царя, Паріс зганьбив його: викрав не лише його дружину Єлену, а й захопив зі скарбниці всі коштовності.
Тоді майже з усіх областей і міст Греції зібралося ополчення царів, які колись претендували на руку Єлени і були зв’язані клятвою завжди допомагати тому, чиєю дружиною вона стала. За «Іліадою», в ахейському війську було 100 000 воїнів, 1186 кораблів. Очолив греків брат Менелая Агамемнон, мікенський цар. Ахейський флот відплив з Авліди й досяг Трої. Ватажками троянського війська були Менелай, Ахіллес, Патрокл, два Аякси, Тевкр, Нестор, Антілох, Одіссей, Діомед та ін. У подіях під мурами Трої активну участь брали боги. Спочатку ахейці намагалися мирно домовитись про повернення Єлени, але троянці не погодилися віддати красуню. Ахейські війська протягом дев’яти років тримали Трою в облозі. Героєм оборони Трої став син Пріама Гектор. Події останнього, десятого, року війни складають зміст «Іліади».
Объяснение:
