Объяснение:
Дитинство — весела і щаслива пора. Адже в дитинстві найменші події здаються значними і великими пригодами. Так відбувається і в повісті В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», яку я прочитав з великим задоволенням.
Це яскрава і цікава оповідь про пригоди двох товаришів під час літніх канікул. Герої твору Іван Рень та Павлуша Завгородній ніколи не скаржилися на те, що їм нудно. У них ніколи не виникало питання про те, куди себе подіти і куди прикласти свої сили. Хлопчаки постійно щось вигадували і не сиділи на місці. Їхні голови напружено працювали над тим, яку б ще цікаву «штуку утнути», і «штуки» ці виходили у них занадто добре.
Наприклад, взяти хоча б намір товаришів прокласти у селі лінію метро і зробити декілька станцій з цікавими назвами: «Крива груша», «Клуня» тощо. І це була не лише мрія, бо енергійні винахідники, не відкладаючи, узялися копати тунель, який проліг під свинарником. Але хлопці чогось не врахували і стеля тунелю не витримала п’ятипудової плямистої свині на прізвисько Манюня. Вона з тріском провалилася у вириту товаришами яму. Ця невдача примусила друзів на деякий час забути про свої витівки, але зовсім ненадовго.
Потім Ява (Іван) та Павлуша вирішили влаштувати бій биків і стати тореадорами. Кандидатуру колгоспного бугая хлопці відкинули одразу, адже його боявся навіть зоотехнік. Ще один кандидат, цап Жора, був для товаришів несерйозним суперником. Врешті-решт тореадори зупинили свій вибір на корові з дивним ім’ям Контрибуція. Та дарма, що Ява і Павлуша махали перед очами корови червоним килимком, що тягали її за вуха і штовхали — Контрибуція ніяк не хотіла ставати до бою. Тоді Ява розлютився і боляче вдарив корову по губі. Тут і почалася справжня корида: ображена корова миттєво відреагувала і невезучий тореадор опинився високо над землею. А за мить товариші щодуху тікали від Контрибуції, доки не забігли у болото, де й чекали, доки розлючена тварина не заспокоїться.
Та дозвілля непосидючих друзів обмежувалося не тільки клопотом для дорослих та їхніми витівками. Ява та Павлуша були сміливими і добрими хлопчиками. Наприклад, коли друзі почули, як у колодязі скиглить цуценя, вони одразу ж кинулися його рятувати.Я зрозуміла щотреба допомагати усім хто потребує до Подробнее - на -
Характеристика Аліси:
Аліса є центральною героїнею твору Л. Керрола "Аліса в країні Див". Це допитлива та кмітлива дівчинка. Їй все цікаво, тому вона з легкістю побігла за кроликом. У творі вона поводиться дуже чемно та ввічливо. Вона має повагу до всіх, хто її оточує, чим заслуговує хороше ставлення.
Інколи Алісі буває нудно, тоді вона починає шукати собі нові пригоди. Дівчинка завжди мислить позитивно, ніколи не припиняє вірити у себе та свої сили. Вона легко знаходила вихід із самих небезпечних ситуацій, а завдяки своєї товариськості весь час знаходила друзів та помічників
По-разному ребята смотрят на мелочи жизни. Яшка презирает москвича за то, что он идет ловить рыбу в ботинках: «Надо было связываться с этим москвичом, который, наверное, и рыбы в глаза не видал, идет на рыбалку в ботинках!.. » Для Володи ходить босиком – значит выпендриваться: «Подумаешь, велика важность босиком идти! Воображалы какие! » Чувство обиды не мешает Володе стыдиться своей неловкости и восхищаться загаром, одеждой, походкой Яшки. А Яшкин гнев смягчило признание Володи в том, что он никогда не ловил рыбу. Только что едва не подрались, и тут же с восторгом обсуждают перспективы будущего ночного лова. Не стесняясь своего незнания, москвич спрашивает обо всем, что ему интересно и непонятно. Яшка отвечает обстоятельно, не задаваясь и не подначивая. Володя наслаждается утром: «Как славно и легко дышится, как хочется побежать по этой мягкой дороге, помчаться во весь дух, подпрыгивая и повизгивая от восторга! » Наконец пришли к месту рыбалки, омуту, в котором никто из местных не купается, потому что большая глубина, вода холодная, а Мишка Каюненок врет, что там осьминоги водятся. Володя неумело закидывает, и леска цепляется за ветлу. Яшка, ругаясь на неумелого москвича, сам упустил рыбу. Володя сначала не столько ловит, сколько следит за борьбой Яшки с большим лещом, его «сердце неистово колотилось» , а потом, не сумев сохранить равновесие в борьбе со своей рыбой, падает в омут. Яшка сначала ругается («Недотепа чертова!») , потом берет ком земли, чтобы швырнуть в лицо неумехи, как только тот вынырнет, но уже в следующее мгновение понимает, что Володя тонет
остальное по ссылочке, которая у тебя в почте