Розмова Русалки з "Тим, що греблі рве".Водяник не дозволяє Русалці гуляти з "Тим, що греблі рве" і вона занурюється в озеро.Дія І Лукаш іде по лісу з дядьком Левком.Лукаш хоче зробити очеретяну сопілку і залишається на березі, а дядько Левко іде рибалити.Від гри сопілки прокидається Мавка після зимового сну.Розмова Лукаша з Мавкою.Дядько Лев повертається і кличе небожа Лукаша.Лукаш збирає хмиз і розпалює вогнище.Дядько Лев розповідає казку.Дядько засинає, а Лукаш зустрічається з Мавкою.Русалка підмовлює потерчат і Куця.Потерчата заводять Лукаша у драговину.Мавка рятує Лукаша.Дядько Лев забирає Лукаша додому.Дія ІІ Лукаш побудував хатку у лісі, засіяв поле житом і пшеницею.Матері Лукаша не подобається Мавка, вона хоче іншу невістку. Килина і Лукаш жнуть жито. Лукаш проводжає Килину додому.Мавка танцює у Перелесником.З'являється "Той, що в скалі сидить" і забирає Мавку.Лукаш засилає сватів до Килини.Дія ІІІ Лісовик перетворив Лукаша на вовка, але Мавка знов обернула його на людину.Куць зіпсував всіх лукашевих корів і коней.Лукашева мати свариться з Килиною.Мавка перетворюється на вербу біля Лукашевої хати.Килинин син вирізає з верби сопілку.Лукаш повертається додому, граєна вербовій сопілці.Верба згорає, вогнище переходить на Лукашеву хату.Лукашева хата згоряє.Лукаш з сім'єю відправляється в село.Лукаш грає на сопілці мавчиній постаті
Мальчики не стали трогать гнездо капалухи. Они убежали догонять стадо, а птица слетела вниз и снова села в гнездо греть яйца своим теплом. Мне кажется, что после этого случая мальчики будут внимательней и бережней относиться к природе. Один из них заметил, что птица выщипала перья у себя на животе, чтобы побольше тепла досталось птенцам. Он вспомнил свою маму. Она также отдаёт своим детям всё-всё, до самой капельки. Это тронуло мальчика. Я думаю, что он и впредь не будет равнодушен к животным и птицам.
Диалог: - Смотри, здесь чьё-то гнездо! Ты знаешь, кто это? - Где? - Вот смотри, возле пня! - Вижу! И в нем яйца! Ого! Они теплые! Скоро птенчики вылупятся! - Видно, мама-птица недалеко улетела. - Давай заберем их с собой! Покажем ребятам, когда вернемся, интересно! - Нет! Это же птенцы, такие же дети для своей мамы, как и мы с тобой. Представь, если бы нас забрали и унесли неизвестно куда, да еще потешались бы. Нам лучше уйти и не трогать их. - Наверное, ты прав. И для птицы это будет горе. Наша мама, кстати, наверное, уже тоже беспокоится. Нас давно уже дома нет. Пойдём, расскажем ей!
