М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
mitya0558dima1096
mitya0558dima1096
23.05.2022 20:16 •  Литература

Разбор слова по составу - современность

👇
Ответ:
Blink11
Blink11
23.05.2022
Со-приставка
времен-корень
н-суффикс
ос-суффикс
ть-окончание
4,7(89 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Sania24sania
Sania24sania
23.05.2022
В «Преступлении и наказании» более 90 персонажей, из них около десятка центральных, имеющих резко очерченные характеры, взгляды, важную роль в развертывании сюжета. Роман идеологический, философский. Известно, что Достоевский первоначально предполагал назвать роман «Пьяненькие» и, что Мармеладов должен был стать его центральным героем. Замысел изменился, Мармеладов отступил перед Раскольниковым на задний план, но авторское отношение к нему не перестало быть противоречивым и сложным: безвольный пьянчуга, жену довел до чахотки, дочь пустил по «желтому билету», сам опустился ниже некуда, но одновременно автор всем повествованием взывает: «О, люди, возымейте к нему хоть каплю жалости: учтите и то, что впервые он был уволен со службы не за пьянство, а по изменению в штатах», т.е. по сокращению. Как известно, действие в романе происходит в 1865 г. Это был самый разгар эпохи реформ, ломки чиновничьего аппарата. Мелких служащих, потерявших в это время должность, насчитывалось немало, и гибли в первую очередь наиболее слабые.Развитие замысла романа:«Еще на каторге думал о чем-то подобном».1855 г. – « Роман мой называется « Пьяненькие «и будет связан с теперешним вопросом о пьянстве».2-я половина 1865 г. – работа над произведением, которое назвал психологическим отчетом одного преступления.В конце 1865г. « Я сжег все. Новая форма, новый план меня увлек, и я начал все сызнова».1866 г. – роман опубликован в журнале «Русский вестник». «Петербург, за ним Москва, а до некоторой степени вся Россия находятся чуть не на военном положении: аресты, обыски и пытки идут беспрерывно».Роман «Преступление и наказание» – суровый приговор общественному строю, основанному на власти денег, на унижении чело: века, страстное выступление в защиту человеческой личности.
4,6(17 оценок)
Ответ:
BlackGolsi
BlackGolsi
23.05.2022
Білий Кінь 

Починаючи з давніх часів, люди прагнули відрізнятись один від одного. Представники різних країн носили національні костюми, завдяки яким українця можна було легко відрізнити від німця, француза, грека тощо. Зараз одяг — більш стандартний, хоча є безліч в створити собі неповторний стиль. І це особливо стосується підлітків, адже саме в цьому віці нам хочеться виразити себе, підкреслити свою унікальність гаючи за натовпом, можна побачити абсолютно різних людей: дівчат із рожевим волоссям у широченних штанях або фарбованих блондинок у міні й чоботях на «шпильках»; юнаків у чорному, з пірсингом на обличчі або милих «лялькових» хлопчиків із пишними кучерями в майже жіночому одязі... їх помічаєш у першу чергу, бо вони виділяються на загальному тлі. А з кого ж складається решта? З «сірої маси»? Адже є люди, які, навпаки, не хочуть, щоб їх помічали, звертали на них увагу, тому намагаються злитися з іншими, бути як усі.

Звичайно, все це стосується не тільки одягу. Головне в людині — її внутрішня сутність. Оригінальність світобачення, несхожість на інших у поведінц життя, — все це є ознаками нестандартних особистостей, яких, на жаль, дуже часто не розуміють оточуючі. А те, що не розуміють, як правило, засуджують. Як наслідок — самотність, конфлікти, комплекси. Тому нерідко такі «незвичайні» люди або замикаються в собі й живуть у власному внутрішньому світі, або стають звичайними, пересічними, розуміючи, що так — легше.

Приклад особистості, яка втратила свою індивідуальність під впливом повсякденного життя, показаний на алегоричному образі білого коня Шептала в однойменному оповіданні В. Дрозда. Вирвавшись із неволі, він відчув смак свободи, радість, піднесення... Але це тривало лиш мить. Потім кінь подумав і вирішив, що таки краще залишити все як є, прикинутися сіреньким і покірненьким. Навіщо виділятися? Адже з цього ніякої користі — навпаки, самі проблеми!

Таких «шептал» зараз дуже багато в нашому суспільстві. І це породжує лицемірство, пристосуванство, байдужість до чужого горя. Як приклад: майже у кожному класі є учень, якого зневажають і дражнять «ботаніком» просто за те, що він гарно навчається, є розумнішим за інших. І більшість ніколи не заступиться за нього у випадку якогось серйозного конфлікту, тому що ніхто не хоче виділитися з натовпу і нажити собі зайвих неприємностей. На жаль, подібних прикладів можна навести багато.

Кожен із нас — по-своєму неповторний. Адже, як відомо, на світі нема абсолютно однакових людей. І, звичайно, цікавіше жити серед неординарних, яскравих особистостей, які не бояться мати власну думку, стиль, відрізнятися від інших. Тому не слід губити кращі риси свого характеру, щоб ніхто не подумав нічого зайвого. Від цього в першу чергу буде гірше нам самим!
4,7(55 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ