Країна моя рідна зараз переживає скруту. Не раз в історії України наставали скрутні часи, багато разів та протягом багатьох століть. Кожного разу українці боролися за свої права, відстоювали себе, трудилися, допомагали один одному. І країна знову відроджувалася, знову розквітали сади та засівалися лани.
Тому я вірю, що Україна скрутні часи переживе, і в ній знову настане прогрес. Зараз же комусь з нас важко з грошима, комусь морально, хтось бере участь у бойових діях. Але скрута в країні ніколи не тягнеться вічно, вона скоро закінчиться, я в цьому певен.
Україна має багато надбань та талантів, ресурсів та скарбів, . Це її парки, ліси, її корисні копалини, її чорноземи, її люди: розумні, працьовиті, доброзичливі, добросердечні, милосердні, жадібні до навчання та культури, енергійні. А ще веселі і радісні, оптимістичні.
Наші люди полюбляють танцювати, збиратися великою родиною за великим столом, ходити «вертепом» на Різдво, робити «ряженими» клопоту на весіллях! Українці можуть кого завгодно заразити щастям, коли вони самі щасливі.
Ще в нас люди добре сприймають новітні технології, різні комп’ютерні «штучки». Наприклад, як мій дядько, який з комп’ютера «не вилазить». Вони цікавляться ними та досягають великих успіхів в цих сферах. Українці дуже здібні до іноземних мов, а не всі народи плекають такі риси у соб
При первой встрече Хлестакова с чиновниками неизвестно, кто кого больше боится. Однако Хлестаков оказывается хитрее и предприимчивее - он быстро ориентируется в ситуации. И вот уже чиновники суют ему деньги, а он берет «взаймы» у каждого из них. Хлестаков становится дорогим гостем в доме городничего, очаровывает его жену и дочь — двух провинциальных кокеток, помешанных на нарядах и альбомчиках для стихов.