Наш світ так часто спотикається об брехню, несправедливість, ницість, лицемірство, деспотію. І, чесно кажучи, вже ледь-ледь тримається на ногах. Триматися на ногах досі йому вдається лише завдяки тим, хто власними силами намагається прибрати ці перешкоди і з до мистецтва підносить світ над прірвами, що створює зло.
Читаючи повість Гофмана «Крихітка Цахес», я замислилась над проблемами, що порушив у своєму творі письменник. На що ж перш за все хотів звернути увагу автор?
На мою думку, ідеєю твору було нагадати людям, що брехня й лицемірство завжди будуть викриті, а справжнє щастя в життя приносять правда й добро. Цинобер, головний герой твору, отримав величезну владу в подарунок від феї, яка, пошкодувавши потворного малюка, наділила його незвичайною силою. Однак, подарунок доброї чарівниці виявився справжньою зброєю в руках зла. Маючи вплив над людьми, Цахес маніпулював їхніми бажаннями, думками, створюючи сприятливі умови для свого просування вгору соціальною драбиною. Усі методи, які використовував герой, для мене виглядали кумедними. У той же час, здавалося б, абсурдні методи приносили йому успіх, а людям — нещастя. Забираючи славу в справді достойних людей шляхом обману, він досить таки швидко був викритий. Усі чари розвіялись, коли Бальтазар вирвав з голови Цинобера три чарівні волоски, що давали йому безмежну силу. Усі побачили справжню сутність потвори, влада зла зникла разом з магією феї.
Автор наголошує також на тому, що світ врятуватись зможе завдяки прекрасному, а саме мистецтву. Втіленням творчого начала в повісті Гофмана став Бальтазар, що протистояв Циноберу, його лицемірству. Згадуються одразу слова Достоєвського, що дуже точно визначив майбутнє нашої планети: «Краса врятує світ».
Також у творі присутня гостра політична сатира, яку нескладно помітити. Письменник свою увагу зосередив на деспотизмі, який був характерний сучасному йому суспільству. Деспотизм, як негативне соціальне й політичне явище, з одного боку, дисциплінує суспільство, але з іншого, основні його засади не дозволяють людям вільно висловлювати свою думку і жити так, як цього хочеться їм. І прагнення автора до більш гуманного влаштування світу спричинили таке його негативне ставлення до верхівки тогочасного суспільства, що усіма силами трималася за засади деспотії та повного заперечення демократії. Цахес став символом несправедливої влади, яка не заслуговує на повагу й викликає захоплення лише в боягузів та лицемірів.
Знищивши Цинобера, автор не показує зміни світу на краще, адже й так зрозуміло, що таких циноберів ще багато. Але, караючи таким чином Цахеса, письменник знову наголошує на тому, що будь-яка несправедливість буде покарана. Бальтазар і його кохана залишаються в потворному світі, змінити який можуть самі люди, їхня творчість і любов. Кожен з нас може змінити світ. Але зміни відбуваються не після граних слів, а після добрих вчинків.
Объяснение:
ты понял
