Метафора: голову пред ложью, буйствует в груди прозрачною волною.
Инверсия: трав неясный запах; для безбрежного покинув скудный дол, /Летит за облака Юпитера орел, /Сноп молнии неся мгновенный в верных лапах.
Олицетворение: звук хватает на лету.
Эпитеты: вечное томление сердец, голову маститую, ложью роковою, сноп мгновенный, в верных лапах.
Риторическое восклицание: Как беден наш язык!
Антитеза: ни другу, ни врагу.
Риторическое обращение: Лишь у тебя, поэт;
Сравнение: слова звук /Хватает на лету и закрепляет вдруг /И темный бред души и трав неясный запах; /Так, для безбрежного покинув скудный дол, /Летит за облака Юпитера орел.
Объяснение:
Автор – П.Гулак-Артемовський Рік
написання – 1827
Жанр: малоросійська балада (за визначенням самого автора).
Рід – лірика
Тема: розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя.
Ідея: уславлення щирого почуття кохання, за до якого можна звабити людину, змінити умови її життя.
Основна думка: кохання — зваба, що змушує людину без вагань пройнятися цим почуттям і насолоджуватися ним.
Віршований розмір: ямб.
Римування: перехресне (суміжне).
Рима: чоловіча.
“Рибалка” образи – мрійливий рибалка й водяна красуня (мають яскравий національний колорит). Юний Рибалка — це справді український «парубок» із селянських низів, Русалка-спокусниця — українська «дівчинонька», що «косу зчісує і брівками моргає».
