Через підступність святих отців молодий Гурон потрапляє до в’язниці, саме там він знайомиться з Гордоном, який навчив його мислити, розуміти суть речей. Юнак ніби губка всотував знання і мав природній дар не тільки розуміти, але й аналізувати їх, пропускаючи через усвідомлення добра, доброчесності. Після тривалих бесід, обговорень Гордон дійшов висновку: «…я зміцнював лише забобони, а він слухає лиш голос природи». Та це й зрозуміло, бо слова Простака «Я народився вільним, як вітер…» — тому підтвердження.Простак — головний герой твору, юнак, вихований у племені гуронів, який з дитинства ввібрав простоту ставлення до навколишнього світу, бо закони природи були законами його життя. Він зауважує: «Я завжди щиросердно кажу те, що думаю, як і роблю все, що захочу». Безперечно, що він знає ціну слова, розуміє, що за словом має бути відповідний вчинок, але він не може осягнути тих умовностей, що панували у французькому суспільстві. Щиро покохавши Сент-Ів, Простак не розуміє тих перешкод, що стають на його шляху, адже все просто: вони кохають одне одного і повинні бути разом.
В романе "Капитанская дочка" Пушкина показывает двух разных героев Петра Гринева и Швабрина.Петр Гринев-это молодой дворянин, который обладает чувством долга и умеет любит, а Алексей Швабрин-это бесчестный, неблагодарный дворянин, который забыл о своей присяге и предал родину. Герои впервые встретились в Белогорской крепости. У них было много общих интересов. Они увлекались литературой, поэзией.А также были влюблены в Марию Миронову. Когда Петр зачитал ему свое признание в любви в виде стихах для Марии Мироной, Швабрин раскритиковал стихотворение. И герои с тех пор стали ненавидеть друг друга. Когда Емельян Пугачев захватил Белогорскую крепость Швабрин сразу же стал на сторону врага, чтобы свою шкуру. А Петр Гринев до конца отстаивал и был готов к смерти, но Пугачев сжалился и не казнил Петра.В конце романа Петр стал героем и уединился с Мариной Мироновой, а Швабрин стал подлым предателем.
метафора- это перенос значения слова с одного предмета (действия , признака, явления) на другой, на основе сходства. Метафору ещё называют скрытым сравнением. (например: работа кипит, глаза загорелись)
эпитет- это образное использование прилагательного в переносном значение. (например: золотая осень, каменное сердце)
сравнение- это сопоставление одного предмета или явления с другим, чтобы лучше понять, представить первый) (по этим словам сразу можно определить, что это сравнение: как, как будто, будто, словно, точно)
