Відповідь:
Пояснення:
Компроміс є завжди.Частіше ми брешимо найріднішим та найкоханішим нам людям,не думаючи до яких наслідків вона може привиести.Зараз,в сучасному світі брехня переважає більше ,ніж правда,тому деякі із нас просто не думають про наслідки.Діємо за принципом:"Бачу ціль, йду до неї",отже ми готові любою ціною йти до своєї мети.Хочу розглянути цікаву цитату:"Справжні слова не бувають приємні,приємні слова не бувають павдиві(Лао Цзи)".Люди ,які говорять вам лише те що ви хотіли б чути ,заздалегіть брешуть.
Добро та зло,напевне ми вже знаємо ,що добро перемагае зло,але "Чи завжди це так ?",в повчальних казках,дійсно перемагає добро,а в житті частіше зло.Звісно справедливість є і вона повсюду,але не завжди така яку б хотілося нам мати та в деяких ситуаціях можно поступитися злу,а потім добру,можна звісно і навпаки.Чим більше робиш добра,тим щасливіше жити будеш.
З написаного можна зробити деякий висновок,будь тим ким ти є не йди за злом,адже його в сучасності більше.Будь правдивим та добрим і твої добрі справи повернуться тобі!
Основу раннего творчества писателя составляет тема взаимоотношения человека и природы. Природа у Платонова — «прекрасный и яростный мир».
Андрей Платонович писал о многих вещах: о Великой Отечественной войне, о труде крестьян и рабочих, об интеллигенции, о науке и спорте, о личности человека и его свободе. Особенно остро эта тема раскрыта в его творчестве 30-ых годов. В своих рассказах «Фро» и «Река Потудань» он поднимает темы истинной человеческой свободы и ощущения полноценного, хоть и быстро проходящего счастья. Также в своем творчестве он затрагивал актуальные социальные темы, которые касались руководства, власти страны и того строя, который господствует в ней.
Рассказ «По небу полуночи» посвящен именно опасности идеи национал-социализма, и тому, чем оборачиваются такие идеи в жизни простых людей. Тема войны раскрывается в рассказе «На могиле русских солдат», в котором Андрей Платонович пытается описать всю ту жестокость и зверство, которому подвергся русский народ во времена фашизма. Платонов смело высказал свое мнение о правлении Сталина этим рассказом, при этом прямо не называя его имя, и тем самым вызвал гнев у правителя. Произведения Платонова запретили, они не издавались, читать их не разрешалось, как и многих других писателей.
