Тема: роздум про можливості кожної особистості (життя і боротьба сина свого народу)
Головна думка: «в людині, затям, лежить невідгадана сила» (заклик бути патріотом)
Провідний мотив: утвердження сильної і сміливої особистості
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська (патріотична)
Збірка: «Вежі» (1940)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: невідгадана сила, відважним життям, солодкий тягар, гостру петарду, невблаганним сумлінням
Метафора: «в людині … лежить … сила», «Зрослась небезпека з … життям», «нести тягар … таємниць», «петарду наказу», «надать блискавичність думкам», «рішенням важкість каміння», «стать сам на сам з … сумлінням».
Порівняння: «зрослась …, як з тілом смертельника крила»
Повтори (анафора, єдинопочаток): «І …»
Девочки-слабый пол,очень хрупкие и нежные создания.При види девочки с неженственным внешним видом или походкой,что хуже-характером,она начинает вызывать отвращение.И если увидить её в драке с мальчиками,даже не удивиться.Это очень плохо.По сути она выростит и станет девушкой,будущей матерью,и думаю,она бы не хотела что бы её дети последовали её примеру.Женщины-хранительницы домашнего очега,с древних времён была,и будет!Девочки-хрупкий и нежные создания. Не для войны рождаются девчонки.
PS:на уровне 1 класса :D
Повість розпочинається хвилюючою картиною: «Прямо над нашою хатою пролітають лебеді». На крилах своїх вони несли весну і життя. «А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білим хмарам, і вони забриніли, як скрипка. Я тягнусь догори і сам собі не вірю: від зарічки знову над нашою хатою пролітають лебеді!
А вища скрипка і срібний відгомін бринять, єднаються над моїм дитинством, підіймають на крила мою душу і забирають її в нерозгадану далину. І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі..»
Символ лебединої краси — неповторні, швидкоплинні роки дитинства, які роблять цей світ кращим, добрішим, досконалішим. Саме таким його хотів бачити великий письменник Михайло Панасович Стельмах.