Автор — Леся Українка (Л. П. Косач).
Рік написання – 1893 р .
Літературний рід — ліро-епос.
Жанр: ліро-епічна соціальна поема-казка.
Тема: зображення боротьби трудящих проти своїх поневолювачів та ролі і місця поета у визволенні народу від гніту.
Ідея: уславлення мужності, цілеспрямованості, віри у щасливе життя (поет); засудження жорстокості, жаги до збагачення, прагнення поневолити народ (Бертольдо).
Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.
Объяснение:
Рід літератури: ліро-епос.
Жанр: поема-казка.
Тема: зображення боротьби простого народу зі своїми поневолювачами, роль поета у цій боротьбі.
Ідея: уславлення вільнодумства та мужності митців (поет), засудження жорстокості та збагачення поневолювачів (Бертольдо).
Основна думка: «проти діла соромного виступає слово праве».
Ознаки казки.
Казковий початок: «Десь, колись, в якійсь країні…».
Слова-повтори: «знаю, знаю», «через доли, через гори», «Боже, боже!», «вранці-рано», «їдуть, їдуть», «що то буде, що то буде?!», «думи-чарівниці», «пісні-слова», «від неділі до неділі» .
Магічні числа: три старшії, три дороги розійшлися, «я один, а їх аж триста», три види поборів (мита, панщина, податки), три зустрічі поета з лицарем, поет «третій день лежав в недузі», «потрійна стане… потуга».
Казкова кінцівка: «А мені, коли не лаврів, То хоч бубликів дай в’язку»
Композиція.
Експозиція: розповідь про поета.
Зав’язка: перша зустріч поета з Бертольдом.
Розвиток дії: поет допомагає Бертольду (складає серенаду для Ізідори, пісні поета додавали відваги воїнам), Бертольд гнобить свій народ, а поета за на службу до себе.
Кульмінація: відмова поета та його довічне ув'язнення.
Розв’язка: смерть поета, «поетові нащадки слово гостреє гартують».
кирилл (какой?) умный