Вступ Темою для своєї курсової роботи я обрав один з найвідоміших творів світової літератури – книгу Джонатана Свіфта "Мандри Гулівера". Загальним своїм характером "Мандри Гуллівера" належать до тих сатирико–дидактичних і утопічних творів, що зародилися з розвитком гуманізму в XVI столітті і набули особливого поширення в епоху Просвітительства. Актуальність даної теми є незаперечною, оскільки у творі розглядаються проблеми людської недосконалості, висміюються людські недоліки того часу, а ці питання не одне століття турбують читачів на сторінках різноманітних книг. Об’єктом роботи є твір Джонатана Свіфта "Мандри Гулівера". Предметом – сатира на людське суспільство, розкрита на сторінках даної книги. Мета курсової роботи – розкрити сатиричний пафос твору на основі порівняльної характеристики з тогочасним суспільством. Завдання курсової роботи: – розглянути причини виникнення твору; – порівняти "Мандри Гулівера" з іншими творами, що мають подібну проблематику; – віднайти у кумедній поведінці героїв вміло завуальовані риси тогочасного суспільства; – розкрити питання про нове виховання, як панацею для моральних вад суспільства; У роботі містяться посилання на твори Еразма Роттердамського та Ульріха фон Гуттена (Німеччина), Рабле "Гаргантюа і Пантагрюель", Депер'є (Франція), Томаса Мора "Утопія", Френсіса Бекона "Нова Атлантида" (Англія), Кампанелли "Місто сонця" (Італія). Ці твори становлять собою найтиповіші зразки подібної літератури того часу.
Через повесть Алые поруса: Древние греки говорили, что желание уже само по себе творит. Сила желания, мечты перевернуть жизнь и изменить человека. Александр Грин силой своей мечты создал целый мир, в котором живут отважные, чистосердечные мужчины, поэтичные и прекрасные женщины, где у моря стоят города с чудесными именами — Лисе, Зурбаган. Грин знал силу мечты и силу любви. Все его рассказы о любви заканчиваются одной фразой — "Они жили долго и умерли в один день". Самое главное — встретиться, найти друг друга. Маленькая Ассоль, отверженное дитя, воспитанная добрым и любящим отцом, живет уединенной жизнью. Ее отталкивают сверстники, недолюбливают взрослые, перенося на девочку нелюбовь к ее отцу. Однажды в лесу ее встречает странный человек, рассказывает сказку о корабле с алыми парусами, и с этой минуты судьба начинает свою работу. Ассоль поверила в сказку, сделала ее частью своей души. Девочка была готова к чуду — и чудо нашло ее. Грин показывает, как замысловатыми путями два человека, созданные друг для друга, идут к встрече. Грэй живет в совершенно другом мире. Богатство, роскошь, власть даны ему по праву рождения. А в душе живет мечта не о драгоценностях и пирах, а о море и парусах. Наперекор семье он становится моряком, плавает по миру, и однажды случай приводит его в таверну селения, где живет Ассоль. Как грубый анекдот, рассказывают Грэю историю о сумасшедшей, которая ждет принца на корабле с алыми парусами. Как будто две струны зазвучали вместе... Скоро наступит то утро, когда корабль подойдет к берегу, и Ассоль закричит: "Я здесь! Вот я!" — и бросится бежать прямо по воде. Мечта, если в нее поверить, то есть отдать ей жизнь, что бы ни говорили "благоразумные" люди, становится могучей творящей силой.
