Наша українська мова одна з самих милозвучних та кольорових мов. Багатьма словами можно сказати "мама", і "матуся", і "ненька". Скільки ж віршів написано відомими поетами на рідній мові, оспіванно піснями гарні краєвиди, намальовано картин художниками з куточків України. Тільки не всі задумувались, що чарівність своєї мови треба берегти, дбати про правильну вимову, орфографічно писати,не перекручувати слова на новий "сленг". Якщо кожен почне змінювати тлумачення того,чи іншого, то через декілька років ми не будемо розуміти один одного. Я за те, щоб людина з дитинства знала що її мова прекрасна така яка вона є, треба поважати це і вчити нові слова, дотримуватися вимог, дбайливо ставитись до української мови.
Лидия Михайловна не сразу узнала о проблемах своего ученика. А как только узнала, так решила ему во что бы то ни стало. Она назначила ему дополнительные занятия, стала приглашать его к себе на квартиру. Как только мальчик приходил, Лидия Михайловна собирала на стол ужинать. Но герой никогда не садился за стол, потому что не принято было в их деревне есть у чужих и потому что стеснялся: Лидия Михайловна казалась герою какой-то необыкновенной.