Міо та його тато дуже добре порозумілись , тато завжди дарував Міо свою любов, теплоту, щірість, та подарунки, він не забув про всіх своїх друзів, й старався надсилати їм пошту. Міо дуже сумувам за своїми друзями. Міо вирішив запропунувати зустрітися з друзями. На наступний день вони відповили "Звісно!" , у настій пошті Міо за пропунував зустрітися через три дні о 14-ій, біля палацу. Три дні поспіль вони не присилали пошту. Міо звісно хвилювався, й тато його підтримумав. Міо вирішив вийти на двір палацу, як побачив своїх друзив з далеку. Він дуже зрадів. Коли він підбіг до них, вони відразу кинулися в обійми. Вони були дуже раді, але вони не довго були в Країні Чужинецької. Через недилю вони поїхали. Міо знову сумувам. Але вони написали йому що раз в місяц будут приїзджати і Міо зрадів.
