-Раскольников ставит сестру перед выбором "или я или Лужин"
-Дуня и мать узнают всё о Мармеладове, его дочери и отданных деньгах
- Раскольников принимает от Сони приглашение на поминки
- Родион с Разумихиным идёт к прфирию Петровичу за закладом
- Там обсуждают с Заметовым сущность преступлений, упоминают статью Раскольникова "О преступлении"
- Раскольников проверяет тайник в обоях, встречает мещанина, обвинившего его в убийстве, решает, что он - "тварь дрожащая"
-Проснувшись от кошмара, Раскольников обнаруживает в своей комнате Свидригайлова
Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.
Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.
Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно
Джонатана Свіфта
приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.
У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.
Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.
Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.
Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).
Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.
Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?
Владимир Дубровский предстает читателям в первый раз молодым, уверенным дворянином, гвардейским корнетом. Он не задумывался о происхождении денег, их природе. Его отец сделал так, чтобы сын не сталкивался с денежной проблемой. Для некоторых это понятно – ведь он – его единственный сын. Чаще всего случаются такие ситуации, когда молодые люди, получив деньги от родителей, быстро и легко их тратят. Они не знают слова «экономия». Действительно, зачем им это? Ведь все равно папа даст еще. Точно таким молодым человеком являлся и главный герой произведения.
Многим могло показаться, что герой станет черствым, грубым, равнодушным человеком. Но автор дает понять, что это мнение ошибочно, Владимир Дубровский обладает такой же справедливостью, честностью, порядочностью, как и его отец. Отец еще в детстве вложил в сына благородство.
В момент болезни отца, герой понимает многие моменты в жизни, за многое корит себя и ругает. Родина в понимании Дубровского не просто слово. Его волнуют родные места, края, в которых все его детство, такое безоблачное и спокойное, которое только мог дать ему отец.
Болезнь Андрея Гавриловича связана с выходкой Троекурова. Владимир мечтает отомстить обидчику. Но это не было слепым чувством обиды. О благородстве этой семьи говорили все жители, которые готовы были молодому дворянину. Однако он не стал пользоваться Он – смел и бесстрашен, готов справляться со всеми трудностями самостоятельно.
Но каждый человек с кем-то бывает очень мягким и нежным. Такой для него была Маша Троекурова. Он любит чистым сердцем и открытой душой.
Образ Дубровского достаточно интересный, в нем собраны различные качества, которые часто присущи совершенно разным людям. Возможно, именно таким видел А. С. Пушкин идеал мужчины того времени.