ответ: 2Прекрасне волосся Делли розсипалось каштановими хвилями, сяючи, мов струмені водоспаду. Воно спадало нижче її колін і вкривало, наче плащем, майже всю її постать. Потім вона знову, нервуючи і поспішаючи, підібрала його. Завагавшись, постояла якусь мить нерухомо, і дві чи три сльози впали на потертий червоний килим.
Мерщій надіти старенький коричневий жакет і старенький коричневий капелюшок! Махнувши спідницею, Делла кинулася до дверей і вибігла з дому на вулицю, а в очах у неї ще поблискували діамантовими краплями сльози.
Вона зупинилась перед дверима з вивіскою: "М-м Софроні. Найрізноманітніші вироби з волосся". Делла вибігла на другий поверх і спинилася, переводячи дух, серце її швидко билося. Мадам Софроні була здоровенна білява жінка з сухими манерами
Объяснение:
ответ: 2Прекрасне волосся Делли розсипалось каштановими хвилями, сяючи, мов струмені водоспаду. Воно спадало нижче її колін і вкривало, наче плащем, майже всю її постать. Потім вона знову, нервуючи і поспішаючи, підібрала його. Завагавшись, постояла якусь мить нерухомо, і дві чи три сльози впали на потертий червоний килим.
Мерщій надіти старенький коричневий жакет і старенький коричневий капелюшок! Махнувши спідницею, Делла кинулася до дверей і вибігла з дому на вулицю, а в очах у неї ще поблискували діамантовими краплями сльози.
Вона зупинилась перед дверима з вивіскою: "М-м Софроні. Найрізноманітніші вироби з волосся". Делла вибігла на другий поверх і спинилася, переводячи дух, серце її швидко билося. Мадам Софроні була здоровенна білява жінка з сухими манерами
Объяснение:
Дом – это место, в котором зарождаются нравственные ценности человека, любовь к родителям и чувство ответственности за свои поступки. В детстве мы часто слышим: «Мой дом - моя крепость!», при этом он, наш дом, не всегда имеет толстые стены и башни, но именно в нем мы чувствуем уют и тепло, опору и защиту. Бывает такое, что человек, который дорожит своим родным местом, теряет его не по своей вине, и тогда происходит страшное: потерять дом - то же самое, что потерять главную опору в жизни.
Вспомним трагический рассказ Исаака Бабеля «Прищепа». Главный герой Прищепа — молодой кубанец, неутомительный хам, вычищенный коммунист, будущий барахольщик, беспечный сифилитик, неторопливый враль. Во время войны он попал в плен к белым, но через какое-то время сбежал. Его враги не отнеслись к этому равнодушно: в отместку они взяли его родителей в плен и убили в контрразведке. Когда белых прогнали с Кубани, Прищепа вернулся домой на родину, но увидел страшное: пустой дом, все имущество его семьи расхитили соседи.