13. Хайку- це японський трирядковий неримований вірш.
14.Вірш Джанні Родарі умовно можна поділити на дві частини. У першій йдеться про красу Італії, її історичні та архітектурні дива. У нашій уяві постають пам’ятки культури й історії Давнього Риму, звучить спів венеціанських гондольєрів і неаполітанців. Але настрій вірша змінюється після питання: «Чи так воно справді?» Це ніби тимчасова зупинка для того, щоб автор перегорнув листівку і показав країну без прикрас – «без глянцю». У ліричного героя болить душа за тих італійців, котрі важко працюють і бідно живуть. Справді, чи завжди весело гондольєрові возити туристів вузенькими каналами Венеції або маленькому неаполітанцю співати для туристів? У заключній частині вірша рядки скорочуються, ритм прискорюється. Синьйорам, до яких звертається ліричний герой, слід швидко крутити головами: «Хто скаче, хто плаче…» Так автор нагадує туристам про мешканців країни, про життєві проблеми звичайних людей
Длинный монолог Осипа, лежащего на барской кровати (очень красноречивая деталь) , формирует представление зрителя о Хлестакове, его образе жизни. Но не забудем, что рассуждения Осипа- это рассуждения слуги, человека ленивого и праздного. Слуги, как правило, копируют своих хозяев в очень искаженном виде, но по слуге судят о хозяине. Монолог Осипа раскрывает настоящее положение дел Хлестакова. Никакой он не ревизор, а просто бедный чиновник из Петербурга, карточный игрок, спускающий все деньги при первой же возможности. В гостинице он застрял по причине отсутствия денег. Рассказ о Хлестакове - полная противоположность тому, что представили помещики Добчинский и Бобчинский. Зритель знает настоящее положение дел, но ведь чиновники города не знают - этим создается эффект комического. Второй месяц Хлестаков со слугой едут из Петербурга, потому что, останавливаясь в разных городах, Хлестаков быстро прокутил деньги, а вновь присланные отцом снова проиграл. Положение у них отчаянное: денег нет, за комнату, находящуюся под лестницей, платить нечем, трактирщик еды не дает.
Відповідь:
1.а;
2.г;
3.б;
4.а;
5.б;
6.б;
7.в;
8.в;
9.б;
10.в;
11.а;
12. 1-в
2-а
3-б
13. Хайку- це японський трирядковий неримований вірш.
14.Вірш Джанні Родарі умовно можна поділити на дві частини. У першій йдеться про красу Італії, її історичні та архітектурні дива. У нашій уяві постають пам’ятки культури й історії Давнього Риму, звучить спів венеціанських гондольєрів і неаполітанців. Але настрій вірша змінюється після питання: «Чи так воно справді?» Це ніби тимчасова зупинка для того, щоб автор перегорнув листівку і показав країну без прикрас – «без глянцю». У ліричного героя болить душа за тих італійців, котрі важко працюють і бідно живуть. Справді, чи завжди весело гондольєрові возити туристів вузенькими каналами Венеції або маленькому неаполітанцю співати для туристів? У заключній частині вірша рядки скорочуються, ритм прискорюється. Синьйорам, до яких звертається ліричний герой, слід швидко крутити головами: «Хто скаче, хто плаче…» Так автор нагадує туристам про мешканців країни, про життєві проблеми звичайних людей