Ще з самого дитинства нас вчать розрізняти поняття добра та зла. Казкові герої вже дають зрозуміти, як правильно себе поводити в різних ситуаціях, щоб жити чесно та по совісті. Звичайно, шлях в доросле життя людині дають батьки, вихователі, вчителі. І майже завжди, кожен з них говорить про те, що треба жити за моральними принципами, тоді і людям в очі дивитися легше.
Усі люди різні не тільки за зовнішністю, але й за характером, за соціальним станом, за приналежністю до певної віри. Всі ці фактори також дуже впливають на формування світогляду щодо суті людського життя.
Для когось найвищою цінністю в цьому світі є сім’я кохана людина, діти, затишок в домі. Близькі люди, наче чарівний напій, дають наснагу та сили для нових звершень. Але є й такі, хто вважає, що присвячувати своє життя іншим, робити щось заради того, хто поруч це неправильно. Їх принцип полягає в тому, щоб жити тільки заради власної насолоди. Таких людей в суспільстві називають егоїстами або самозакоханими особистостями. Але це їх власний вибір, нехай живуть як знають!
Добре, коли людина, вирішуючи, що для неї головне в цьому світі, не заподіює зла оточуючим. Адже серед нас багато таких, хто нехтує правилами моралі і не боїться покарання. Людей, які стають на злочинний шлях, дуже часто осуджують, говорячи про те, що вони самі пішли проти честі та моралі. Але чи справді це так? Можливо, на них негативно вплинули тяжкі життєві обставини, виховання, якого взагалі не було.
Розмірковувати про суть людського життя можна довго та нескінченно. В цю думку вкладено дуже багато філософського підтексту. Життя нам дається лише один раз, і потрібно прожити його так, щоб потім не було соромно. Філософи, письменники, твори усної народної творчості, поради старших людей – все це наводить на думки, що якщо ми будемо рахуватися з іншими, то доля також нам відповість добром.
Ще з самого дитинства нас вчать розрізняти поняття добра та зла. Казкові герої вже дають зрозуміти, як правильно себе поводити в різних ситуаціях, щоб жити чесно та по совісті. Звичайно, шлях в доросле життя людині дають батьки, вихователі, вчителі. І майже завжди, кожен з них говорить про те, що треба жити за моральними принципами, тоді і людям в очі дивитися легше.
Усі люди різні не тільки за зовнішністю, але й за характером, за соціальним станом, за приналежністю до певної віри. Всі ці фактори також дуже впливають на формування світогляду щодо суті людського життя.
Для когось найвищою цінністю в цьому світі є сім’я кохана людина, діти, затишок в домі. Близькі люди, наче чарівний напій, дають наснагу та сили для нових звершень. Але є й такі, хто вважає, що присвячувати своє життя іншим, робити щось заради того, хто поруч це неправильно. Їх принцип полягає в тому, щоб жити тільки заради власної насолоди. Таких людей в суспільстві називають егоїстами або самозакоханими особистостями. Але це їх власний вибір, нехай живуть як знають!
Добре, коли людина, вирішуючи, що для неї головне в цьому світі, не заподіює зла оточуючим. Адже серед нас багато таких, хто нехтує правилами моралі і не боїться покарання. Людей, які стають на злочинний шлях, дуже часто осуджують, говорячи про те, що вони самі пішли проти честі та моралі. Але чи справді це так? Можливо, на них негативно вплинули тяжкі життєві обставини, виховання, якого взагалі не було.
Розмірковувати про суть людського життя можна довго та нескінченно. В цю думку вкладено дуже багато філософського підтексту. Життя нам дається лише один раз, і потрібно прожити його так, щоб потім не було соромно. Філософи, письменники, твори усної народної творчості, поради старших людей – все це наводить на думки, що якщо ми будемо рахуватися з іншими, то доля також нам відповість добром.
Вскоре Петра арестовали. Именно после ареста Гринева проявились лучшие душевные качества героини. Маша очень сильно переживала, ведь она знала настоящую причину ареста и считала себя виновницей всех несчастий. «Она скрывала от всех свои слезы и страдания и между тем непрестанно думала о средствах, как бы его Такая робкая поначалу, эта девушка оказалась ради любви и дружбы на настоящий героизм. Маша отправилась в Петербург, сказав родителям Гринева, что «вся будущая судьба ее зависит от этого путешествия, что она едет искать покровительства и усильных людей как дочь человека, пострадавшего за свою верность» . В Царском Селе, гуляя по саду, она встретилась и разговорилась с одной знатной дамой (это была сама императрица, но Маша об этом не догадывалась) , рассказала ей о своем горе, и дама обещала Во время встречи с императрицей и раскрывается характер Маши по-настоящему: скромная и робкая девушка проявила решительность и завидную твердость духа, благодаря чему добилась освобождения своего жениха.
Маша – настоящая дочь своих родителей. Пусть внешне она стеснительна и застенчива, но она сумела отказать домогательствам назойливого Швабрина. Девушка выступает хранительницей чистых и светлых чувств к Гриневу. Она остается верна своему любимому человеку. Марию пугают нападки со стороны Швабрина, а не смерть. На протяжении всего сюжета Маша проявляет только свои лучшие качества. А когда Гринева арестовали, она сделала невероятное: дошла до самой императрицы с о пощаде любимого. Ее старания были не напрасны.
Встречаясь с Машей Мироновой на протяжении всего произведения, нельзя не восхищаться ее отзывчивостью, умением сострадать, любить и прощать, готовностью идти на любые жертвы и совершать самые смелые поступки ради любви и дружбы. Я уверена, что обаятельный образ капитанской дочки, созданный А. С. Пушкиным, — достойный пример для подражания и в наши дни.