Людина – неймовірно складна істота і станом на сьогодні жодна з існуючих наук ще не досягла максимального розуміння тих процесів, які відбуваються в людській свідомості. Одним з найскладніших питань є співвідношення раціональних та емоційних якостей в людині. За чим людина повинна йти – за серцем або за розумом ? Що важливіше – переконання або емоції? Однією з найсильніших емоцій людини є любов. Кожна людина може любити і робити щось, що буде проявляти і показувати це світле почуття. Любов дуже сильно міняє людину – вона стає більш життєрадісною, займається справами набагато активніше, бачить у всьому хороше, її мозок наповнюється думками про кохану людину і тому все життя в цілому стає набагато позитивнішим. Але змінюється по факту не тільки це. Справа в тому, що закохана людина досить часто може робити і ще деякі дії через свій закоханий стану. Від людини можуть знадобитися найрізноманітніші рішення, щоб любов можна було підтримати. Наприклад, іноді улюблена серцю людина живе в іншому місті і потрібно зважитися на переїзд, щоб бути з нею. Таке серйозне рішення вимагає підготовки і може мати серйозні наслідки. Щоб переїхати до коханої людини в інше місто може знадобитися залишити стабільну роботу, будинок своїх батьків чи університет. Саме в такому випадку і вирішується питання – чи брати до уваги свій розум або своє серце? У деяких випадках раціональна частина все-таки переважує, але потрібно розуміти, що людина може бути розумна лише в любові. Напевно, якщо не прийняти рішення на користь любові, людина потім пошкодує про своє рішення, буде незадоволена або навіть пригнічена. Саме в такі моменти можна переконатися в тому, що лише в любові людина розумна. Закоханий людина завжди йде за своїм серцем і через те є права. Любов ніколи не підведе людину. Людина, яка по-справжньому когось любить, ніколи не пошкодує, якщо піде на поводу у свого серця, а не у свого розуму. Варто цінувати свої почуття і свою любов, адже можливістю любити і відчувати всі ці прекрасні почуття може сьогодні далеко не кожна окремо взята людина. Безумовно, кожна людина повинна довіряти собі і йти туди, куди кличе її серце. Без любові жодна людина не може повноцінно зрозуміти навколишній світ, вона багато чого не помічає і не розуміє. Тільки в стані любові перед людиною відкриваються нові горизонти, які дозволяють їй подивитися на життя по-новому і приймати правильні рішення.
Бирюк отпустил мужика,потому что в неё сострадание пересилило принципы и доводы.Мужик воровал лес не от хорошей жизни,его толкнула крайняя нужда на воровство.Крестьяне выживали,не жили,а пытались выживать.Бирюк в душе добрый и великодушный,он сам живут тяжёлым трудом,поэтому он понимает мужиков,которые из-за нищеты идут на воровство.Отпустив мужика,Бирюк отворачивается,чтобы не передумать,он подвергает себя штрафу за украденное дерево.Но чувства взяли верх над разумом,сострадание и человечность заставляют Бирюка закрыть глаза на воровство,хотя лесник такой же нищий,его жизнь убога и одинока.
Брат писателя М. П. Чехов рассказывал, что Антон Павлович на врачебной практике в Воскресенской больнице однажды видел, как неопытный студент, заменивший врача, не мог вырвать у больного зуб и только сломал коронку. Пациент выругался и ушел. В воспоминаниях о Чехове неоднократно описывалось, как в гимназические годы братья Чеховы изображали прием у зубного врача. Антон большие щипцы для углей совал в рот брата Александра и после долгих усилий вытаскивал оттуда огромный зуб — пробку.
Этот излюбленный сюжет Чехов использовал в своем рассказе, который имел характерный подзаголовок «Сценка» .
Герой рассказа — фельдшер Курятин проявляет качества, которые Чехов в людях очень не любил — невежество и самоуверенность
