Вя́тичи — восточнославянский племенной союз, населявший в VIII—XIII веках бассейн Верхней и Средней Оки (на территории современных Московской, Брянской, Калужской, Орловской, Рязанской, Смоленской, Тульской, Воронежской и Липецкойобластей)[1][2].
1. У цьому році ми вивчали багато різних творів, знайомилися з різними героями. Але мене найбільше вразив Климко з одноіменного твору Григіра Тютюнника. Мене захоплює його наполегливість. Климко вперто йшов по сіль незважаючи на те, що був хворим, голодним, мав босі ноги і дорога була важка, бо треба було переховуватись від фашистів. Він нікому не жалівся, був сильним. Також мене вразила його кмітливість. Клим навчився правильно відігрівати ноги, вести себе у екстримальних ситуаціях. Не дивлячись на те, що був бідним, Климко запросив до себе жити його вчительку, на базарі дав старій бабусі тридцятку. Він співчував іншим, бо розумів, як важко жити під час війни. Особисто для мене Климко є предметом наслідування. Саме таким, на мою думку, є ідеал.
Вя́тичи — восточнославянский племенной союз, населявший в VIII—XIII веках бассейн Верхней и Средней Оки (на территории современных Московской, Брянской, Калужской, Орловской, Рязанской, Смоленской, Тульской, Воронежской и Липецкойобластей)[1][2].