Три богатирі на картині художника В.Васнецова - це три потужні фігури витязів на добрих конях. Ілля Муромець, Добриня Микитович і Альоша Попович - герої, знайомі нам за народними билинами.
Вони скакали на весь дух по чистому полю, а зараз зупинилися і вирішують, куди їм шлях тримати, в який бік, де чекають від них до
Воїни впевнено і міцно сидять в сідлах, вітер розвіває гриви їхніх коней. Навколо них - чисте поле з пожовклою травою. За спиною - сірі пагорби, над головою - непривітне потемніле небо, під ногами - проїжджа дорога. Ось-ось розіграється негода, від якої ніде їм сховатися.
Коні у богатирів різних мастей: один чорний, інший - рудий, третій - білий. Обладунки витязів, кінська упряж виглядають достовірно, тому що художник підібрав для них металевий колір. І вся картина написана фарбами, відповідними кольору обладунків, тому на ній майже немає яскравих плям, за винятком червоного щита у одного з героїв і збруї його коня.
Талановитий художник Віктор Васнецов намалював багато картин. Особливо відома «Богатирі».
На картині зображені три мужні силачі – захисники Київської Русі. Богатирі на конях – своїх вірних друзях. Вони вийшли у дозор на кордон держави. А навколо розкинулась безкрайня земля русичів.
У центрі зображений Ілля Муромець, виходець зі славного міста Муромля. Він вдивляється у далечінь. Жоден ворог на прийде на землю богатирів непомітним. Хоч насуваються хмари та небезпека, захисників ніщо не може злякати. Ілля великий, мужній та сильний, впевнений у собі. Для нього важка булава, немов пір'їна. На рахунку бувалого воїна багато перемог. Не одного ворога поклала його блискуча булава та довгий спис. По праву руку інший захисник Добриня Микитич. Він молодший, але також досвідчений вояка. Його рука тримає грізний меч. Він завжди готовий боронити рідну землю. По ліву руку від Муромця - молодий Попович. Хоч і літ йому не багато, але помітна його спритність та відвага. На обличчі не видно ні краплі переляку. Далеко летять його стріли та влучають у ціль.
На головах раті князя блискучі шоломи. Надійні своєю міцністю обладунки захищають їх від ворожих стріл. Вороний, білий та рудий коні, мов три брати, вірно служать воїнам. Вони сильні, ситі та у гарній кольоровій збруї. Видно, що богатирі піклуються про них.
Далекий горизонт позаду воїнів підкреслює величавість та значущість захисників. Пастельна палітра робить героїв картини живішими, глядач забуває, що перед ним міфічні персонажі билин.
Русичі можуть спати спокійно, коли у дозорі стоять відважні захисники: Ілля Муромець, Добриня Микитич та Олексій Попович. Можна порадити усім подивитися на картину, щоб оцінити високу майстерність художника.
В романе «Дубровский» рассказывается о том, как одна ссора между лучшими друзьями полностью изменила их жизнь.
Владимир Дубровский был полон гнева и мести за своего отца. Он хотел доказать богачам их неправоту и хотел отомстить им, поэтому стал разбойником.
Дубровского можно назвать «благородным разбойником», так как, во-первых, он не убивал людей. Во-вторых, Владимир грабил только тех людей, которые нажили своё богатство обманом и нечестным трудом. В-третьих, Дубровскому пришлось стать разбойником из-за того, что он сжёг дом в Кистенёвке, чтобы показать свою гордость Троекурову, и что Кирилл Петрович никакой бы ценой не получил дом, в котором жили Дубровские. И в итоге Владимир остался ни с чем, но искал пути выжить. А так же, когда чиновники пришли в Кистенёвку, грубо обращались с Дубровским, Владимир не позволил крестьянам расправиться с ними, так как он надеялся на справедливость.
Но самое главное то, что среди бед которые ему пришлось пережить, он остался человеком чести, храбрости и справедливости.