Отже, кожна прочитана байка викликає у людини роздуми. Читаючи байку «Дем'янова юшка», розумієш: історія, яку розповідає автор, зовсім не про конкретних Дем'яна та Фоку й не про юшці і надмірної гостинності. Дем'ян уособлює такі риси, як нав'язливість, прискіпливість, настирливість, невміння з повагою ставитися до бажань іншої людини. І ще байка вчить: гарні наміри не завжди мають добрі наслідки. Невміння працювати спільно, турбуючись про спільну справу, а не про власні смаки, уособлюють персонажі байки «Лебідь, Щука і Рак». Останній рядок цієї байки - «І тільки віз і нині там» - став крилатим висловом. Іноді за до цих слів характеризують стан справ людини, яка не здатна завершити розпочате. Байка допомагає зрозуміти: перш ніж взятися за якусь справу, треба добре зважити і свої можливості, і можливості своїх співучасників. Інакше вийде з тієї справи «тільки мука».
Вначале поэмы «мцыри» м.ю.лермонтов поставил выражение «вкушая, вкусих мало мёду, и се аз умираю». в чём его смысл? эпиграф – это цитата или фраза, предпосланная произведению и сосредотачивающая мысль на его идее. изречение перед поэмой взято из «первой книги царств» библии. смысл этого выражения в том, что человек, мало познав красоту и многогранность жизни, в скором времени умирает. м.ю.лермонтов использовал эпиграф, как отражение главной темы поэмы: его герой, прожив всего три дня по-настоящему свободно и увидев природу, родной край и много вещей, принадлежащих обычным людям, погиб в молодом возрасте. мцыри был забран в плен ещё ребёнком и вырос в неволе, далеко от отчизны. внутренний мир главного героя полон горечи, негодования и обиды на людей, имеющих свой дом и живущих на родине. мцыри чем-то схож с автором: он так же одинок и не может быть свободным в выборе. м.ю.лермонтов провёл скрытую параллель своей жизни с жизнью лирического героя. поэт написал это произведение накануне смерти, которую он как бы предчувствовал. можно предположить, что эпиграф к поэме относится и к жизни м.ю.лермонтова: за короткий период он не успел познать всю многогранность окружающего мира, и автору не удалось написать все его «картины». м.ю.лермонтову не давали возможности свободно творить и, тем самым, словно запирали его в неволе, делали рабом, как и мцыри. главный герой поэмы попытался бороться с установленным порядком и смог на несколько дней освободиться из плена, однако умер после короткого, но счастливого времени. автор произведения также попытался изменить сложившиеся правила, но погиб в возрасте двадцати семи лет. таким образом, эпиграф к поэме «мцыри» «вкушая, вкусих мало мёду, и се аз умираю» выражает не только идею произведения. это изречение из библии настраивает читателя на размышление о красоте и многогранности окружающего мира, о смысле человеческой жизни и её скоротечности.
Отже, кожна прочитана байка викликає у людини роздуми. Читаючи байку «Дем'янова юшка», розумієш: історія, яку розповідає автор, зовсім не про конкретних Дем'яна та Фоку й не про юшці і надмірної гостинності. Дем'ян уособлює такі риси, як нав'язливість, прискіпливість, настирливість, невміння з повагою ставитися до бажань іншої людини. І ще байка вчить: гарні наміри не завжди мають добрі наслідки. Невміння працювати спільно, турбуючись про спільну справу, а не про власні смаки, уособлюють персонажі байки «Лебідь, Щука і Рак». Останній рядок цієї байки - «І тільки віз і нині там» - став крилатим висловом. Іноді за до цих слів характеризують стан справ людини, яка не здатна завершити розпочате. Байка допомагає зрозуміти: перш ніж взятися за якусь справу, треба добре зважити і свої можливості, і можливості своїх співучасників. Інакше вийде з тієї справи «тільки мука».