Я карандаш первоклассника, а ведь раньше был красивым деревом
Я рос в Тайге и был огромным кедром. На моих веточках делали себе гнезда птицы, искали дупла белки и совы. Под моими корнями рыли ямки ёжики и кролики. Вокруг меня царило спокойствие. Каждый день на моих плодородных ветвях выростали питательные, размером с кулак орехи и падали на влажную землю.
Но как-то раз одним спокойным днем пришли люди, которые изменили меня навсегда. Они достали что-то и начали делать мне больно. Эту боль невозможно передать словами. Потом я повалился на землю. Меня куда то положили и вокруг были страшные звуки. Наконец то меня вытащили, и опять начали делить на доли. Уже не было боли, я её не чувствовал. Я не помню, что было дальше, но теперь я стал карандашом.
Я хочу надеяться, что люди больше не будут делать больно моим друзьям и близким.
Відповідь:
Здається, мова йде про оповідання О.Генрі "Останній листок". Якщо Мало - можете добавити щось своє.
Старий Берман - це герой оповідання О.Генрі "Останній листок". Старий художник, який все своє життя мріяв створити шедевр. Але в дійсності він не малював нічого, крім вивісок і реклам. На мій погляд, для створення шедевру потрібна не стільки майстерність і час, як ідея, поштовх. Берман був добрив чоловіком і так склалося в його житті, що цим поштовхом, який таки дозволив художнику-невдасі створити свій шедевр, стала новина про те, що життя молодої і гарної дівчини залежить від листків на плющі за вікном. Берман створий свій шедевр, але не на полотні. Шедевр, який ніколи не будуть виставляти в художніх галереях, продавати на аукціонах, прикрашати оселі, зберігати в приватним колекціях. Він створив шедевр, який всього навсього зберіг життя іншій людині.
Пояснення: