Бианки "Как муравьишка домой спешил" Главный герой сказки Муравьишка, который собирался домой, присел на сухом листочке и ... ветер унес муравья на листочке далеко в сторону от дома.
Главные герои
Когда Муравей приземлился на землю, он увидел Гусеницу-Землемера, которая откликнулась на муравья и пронесла его, сколько могла.
Потом Паук Муравью добираться до дома.
После Паука шестиногая Жужелица понесла Муравья домой.
Потом несли маленький Блошак и Кузнечик
Потом Водомерка и Майский Хрущ перебраться через воду и пролететь над лесом.
И когда дом Муравья был уже рядом, Гусеница Листовертка отказалась Муравью и Муравей укусил Гусеницу. А потом падая Муравей успел попасть в свой муравейник, если бы опоздал немного, то остался бы на улице, где его бы съели.
Сказка Бианки "Как муравьишка домой спешил" учит , если в отказать, то может случиться беда. Пословица, которая подходит к сказке
И комар лошадь свалит, если волк пособит
маленький Муравей преодолел огромное расстояние, но он бы не смог вообще за всю свою жизнь столько пройти, а вот с у него получилось.
Напевно, кожна людина згадує своє дитинство, коли покидає батьківський дім і починає власне доросле життя. Думається, що в цьому явищі немає нічого незвичайного або неправильного. Як правило, дитинство асоціюється у людини з можливістю відчути себе безвідповідально, спокійно, щасливо і розслаблено.
Доросле життя набагато складніше дитинства. Людині доводиться нести відповідальність за себе саму, а часом і за інших людей, які її оточують. Труднощі дорослого життя і думки про них не покидають людину протягом тривалого часу, вони особливо
гостро сприймаються, якщо порівняти їх із спогадами про дитинство.
Таке відчуття було в особливості зрозуміло відомим українським поетам, зокрема, і Андрію Малишку.
У своєму вірші про рушник автор описує свої взаємини з мамою і те, як вона зв’язала і дала йому рушника. Автор, мабуть, згадує власне дитинство, коли у нього була необхідність покинути рідний дім. Тоді мама зв’язала йому гарний рушник і побажала, щоб цей рушник завжди допомагав йому у важких ситуаціях, нагадував про материнську любов і турботу, про те, що її завжди люблять вдома і чекають. Я думаю, що материнський рушник символізує материнську
любов і материнське бажання завжди перебувати поруч зі своїм сином, які б проблеми у нього не виникли. Звичайно, сам по собі рушник не зможе до людині, але тут справа в духовній складовій.
Коли хлопець бачить, що у нього є річ, яка була дана йому самим близьким, хто у нього є, рідною матір’ю, він може набратися сил, повірити в те, що всі його звершення не є марними і йти вперед, незважаючи на будь-які складнощі. В контексті даної поезії рушник – це дуже сильний символ.
В іншій поезії Андрія Малишка під назвою “Стежина” автор протягом всього твору згадує стежину біля свого будинку. Як стає зрозуміло з високого рівня емоційності автора, він явно дуже давно не бував удома, а тому настільки чутливо згадує стежину до рідного дому. Думається, що, ще коли він жив удома, він дуже часто повертався з цієї стежини додому. І будь-які неприємності та негаразди, які з ним відбувалися, відходили на другий план, коли він розумів, що незабаром добереться додому, побачить близьких і рідних людей, які приймуть його таким, яким він є. Стежина символізує довгоочікуваний шлях додому, бажання нарешті опинитися серед рідних людей і тугу за рідним домом.
Це теж досить сильний образ, він заслуговує всілякої поваги.
Андрій Малишко написав безліч творів, але найбільш сильні символи у всій його творчості – це, як мені здається, рушник і стежина до рідного дому. Розкриваючи ці образи, він розкрив безліч проблем і печалей, з якими люди стикаються протягом свого складного життя.
