Наймичка», вона знаходить у собі сили все життя долати страшенні муки, не спокушається до самогубства, а підкоряється Божій волі. Ганна підкидає свого позашлюбного сина бездітним заможним селянам і через рік до них у найми, аби бути поруч зі своїм сином, який стає в поемі змістом її життя. Трагедія Ганни передусім у тому, що вона мусить приховувати свої почуття від рідного сина, а отже, наймичка позбавлена справжнього материнського щастя. Така неординарна психологічна ситуація дала можливість поетові якнайповніше розкрити образ нещасної жінки, глибину трагізму її життя, духовну велич її натури. Вершину страждань Ганни зображено в останньому розділі поеми: наймичка страшенно боїться померти, не дочекавшись сина з чумакування в далеких краях.
І все ж таки довготерпелива Ганна дістає винагороду — вона дочекалася сина Марка й розкрила йому таємницю свого життя:
1. Экспозиция: дом барыни.
2. Жизнь Герасима в доме барыни.
3. Барыня решает женить пьяницу Капитона Климова.
4. Привязанность Герасима к Татьяне.
5. Расставание с Татьяной.
6. Герасим находит Муму и выхаживает ее.
7. Барыня велит прогнать собачку.
8. Герасим прячет Муму от барыни.
9. Барыня велит убить собаку, Герасим обещает это сделать сам.
10. Герасим сдерживает свое обещание.
11. Герасим самовольно уходит из барского дома в деревню.