Объяснение:
Джордж Плейтен і Тревіліян були однолітками. Вони разом жили на планеті Земля, спілкувалися, брали участь у дитячих розвагах, товаришували. Проте їхні батьки посідали різне місце в «диференційованому» суспільстві. Батько Джорджа був простим трубоукладачем, а Тревіліян-старший був металургом на іншій планеті. Коли він повернувся на Землю, то мав вищий соціальний статус за своїх сусідів. Однак Джордж любив свого батька, вступив у бійку, захищаючи його ім’я. Тревіліян хотів наслідувати свого батька, але лише для того, щоб посісти вище місце в суспільстві. Джордж хотів бути програмістом, змалку відчувши потяг до знань. Для нього не мав значення матеріальний чи соціальний розрахунок, як для Тревіліяна, котрий хотів стати металургом, щоб потрапити на Новію. Однак мрії героїв не здійснилися. Тревіліян, котрий отримав знання за до старого апарата, відстав від інших. Оскільки він і гадки не мав про те, що можна самостійно щось прочитати, вдосконалитися, то цілком ясно, що він ніколи не досягне своєї мети. На відміну від нього, Джордж, котрого відправили в інтернат для недоумків, не змирився зі своєю долею. Він ще більше переконався у своєму покликанні, а головне — збагнув, що людина має навчитися сама здобувати знання, самостійно мислити: лише так можна керувати новітніми машинами й самим ходом технічного прогресу, а не залежати від них. Автор протиставляє не лише ставлення героїв до знань, освіти, а й їхні моральні якості. Джордж Плейтен був більш людяним, морально стійким. Він хвилювався за своїх батьків, боявся осоромити їх. Він мав не лише талант, а й почуття гідності, внутрішньої свободи, цілеспрямованість. А Тревіліян з дитинства звик, щоб за нього все вирішували інші. Він йде найлегшим шляхом у житті, дбаючи лише про матеріальні блага й свій соціальний статус. Його воля повністю підкорена панівній системі. Він здатний на зраду колишнього товариша, відчувши, що той не такий, як усі.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/porivnyannya-obraziv-pleytena-i-treviliana/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
На иллюстрации к роману Михаила Юрьевича Лермонтова «Герой нашего времени», созданной М.А. Врубелем, изображена сцена дуэли Печорина и Грушницкого. События, происходят на Кавказе. И это, вероятно, не является случайностью, так как в то время сюда отправлялись люди, преследуемые правительством.На переднем плане, ближе всего к зрителю, на земле лежит сброшенная дуэлянтами одежда. В центре полотна сами герои работы в военных мундирах и секундант. Сразу за фигурами людей обрыв, за которым Врубель поместил огромную гору. Грушницкий смотрит вниз с обрыва, он стоит к нам спиной(держа сказди в руках пистолет но насчёт этого не уверен потому что мне показалось что он там держит пистолет ну или руки за спиной). Печорин нарисован в профиль, на его лице можно увидеть тень фатализма и неизбежности грядущей трагедии. Основные тона иллюстрации - черный и темно-серый.Сами дуэлянты понимают что это может быть последний день и последние минуты их жизни.
Объяснение:
заключение попробуй придумать сам потому что мне сложно
