зачем нужно охранять родной край и богатства природы? а беречь флору и фауну? этим вопросом всегда задавались философы, писатели, поэты, публицисты. в природе все мудро продумано и устроено, всяк должен заниматься своим делом, и в этой мудрости - высшая справедливость жизни. как же много человек узнает о своем собственном "я" общаясь с природой!
что же.. во-первых, природа обеспечивает все человечество продуктами питания. зеленеющие леса обогащают воздух кислородом, животные служат людям хорошую службу. в природе нет ничего бесполезного. а как же не упомянуть птиц с их замечательным пением, которым невозможно не восхищаться. цветы, разнообразие красок - все это дано нам природой. она окружает нас, жизнь всегда будет жива если благоденствуют леса, поля, луга, реки. люди не могут жить без всего этого - без свежей зелени, чистой воды, легкого ветерка, солнечных лучей, ласки животных и заливистой трели птиц. поэтому нужно защищать, оберегать все, что дано нам матушкой-природой, сохранять доброту, не бросать тех, за кого мы в ответе и бороться за человечность на этой земле.
подробнее - на -
Будь-яка людина, якою би вона не була і яким би характером вона не володіла, завжди буде виставляти певні вимоги до навколишнього світу і суспільства. Цілком нормально, що у всіх з нас може бути певне невдоволення загальним образом існуючої сьогодні людини, тому багато хто з нас напевно хотів би цей образ виправити, трохи змінити його. Я не є винятком. Дивлячись на сучасну людину, я не можу сказати, що вона не є ідеальною або хоча б близькою до ідеалу в тому розумінні, яке я маю. Тому я маю до сучасній людині претензії, які можу сміливо висловити. Адже для розуміння того, якою повинна бути людина, потрібно знати, якою вона є зараз.
Сучасна людина дуже сильно відірвалася від того, що зазначено в Священному писанні. Вона перестала рахуватися з Божими заповідями, враховувати їх і розглядати в якості основного життєвого правила або орієнтира. Сучасна правова система, моральні норми і життєві орієнтири примушують людину бути правильною лише для виду, але не по суті. На кого з відомих і успішних людей поглянеш, всі вони поводяться правильно лише на публіці, а ось в особистому житті або при персональному спілкуванні абсолютно змінюються, стають зовсім іншими, злими, заздрісними, жадібними. Все це через те, що в суспільній свідомості панує думка, що людину робить щасливою одне лише благополуччя і ніщо інше. Звичайно, благополуччя, фінансова самостійність – це дуже важливо і в цілому правильно, але чи є це головним у людському житті? Чи може бути щось важливіше?