Выбери то что щитаешь нужным, но тут все правильно
Маленький принц це маленький мешканець планети-астероїда В-612 зненацька з'являється перед льотчиком, що потерпів аварію в пустелі Сахари. Льотчик, страждаючи від спраги, приречений, можливо, на загибель, знаходить у Маленькому принці друга, що позбавив його від самотності. Малюк-принц надав льотчикові духовну підтримку. Протягом тижня, що знадобився, аби полагодити літак, він вселяв у льотчика віру в життя... В той час, як людина гинула від спраги, він повинен був відчути себе відірваним від світу, забутим людьми, однак він чув біля себе невгамовний голосок і, здавалося, навіть бачив Маленького принца. Чи було це в дійсності? Екзюпері не приховує, що його розповідь — казка. Але Маленький принц для Екзюпері, який одержав релігійне виховання, — не ангел, що спустився на землю. Він втілює в собі вічно живу частку людської душ і, будучи наче зразком, що дозволяє оцінити найбільш людське в людині. "Звичайно, льотчик залишався один", — скажемо ми, міркуючи реалістично. Але й залишившись одною, людина не самотня, хоча нас хочуть переконати в цьому багато письменників-песимістів. У письменника Екзюпері людина у глибинах своєї істоти знаходить сили протистояти смерті, він не капітулює (ця ж думка висловлена Елюаром у вірші "Повідомлення"),
Маленький принц уособлює в казці ті людські якості, які складають сенс і зміст людського життя. У нього добре серце, розумний погляд на світ. Малюк працьовитий, постійний у своїх прихильностях, позбавлений будь-яких агресивних або жадібних прагнень. З розповідей Малюка ми дізнаємося про його маленьку планету і про його мандрівки із птахами по інших світах. На різних планетах Малюк бачив багатьох людей, що присвятили своє життя нерозумним цілям. Це король, що "править" світом, ніким не управляючи, честолюбець, зачарований своїм марнославством, гіркий п'яниця, "ділова людина", зайнята безглуздим підрахунком зірок.
На Землі, куди потрапив Малюк, таких людей було дуже багато (сто одинадцять королів!). Життя дорослих людей взагалі здається Малюку нерозумним. Адже покликання людини — лише в безкорисливій любові до тих, кому ти потрібний. Так, Малюк любить вирощену ним квітку троянди. Він навчився приручати звірів. Цьому навчив його Лис, що, виявляється, хотів, щоб його приручили. Малюк легко заводить друзів, чесно виконує обов'язки, покладені на людину життям. Життя дане людині, щоб прожити його з іншими людьми, прожити недаремно — така мораль казки "Маленький принц".
У фіналі казки з'являється мотив смерті. До цієї теми, до якої часто й по-різному звертаються сучасні закордонні письменники, поети, драматурги, Екзюпері підійшов по-своєму. Смерть неминуча, — міркує Маленький принц. Але чи можна вважати, що смерть позбавляє людське життя сенсу? Маленький принц так не думає. Він змушує людину примиритися з неминучістю смерті й запевняє льотчика, що інакше йому, Малюку, ніяк не повернутися на свою планету.
Хоча тут, у казці, знову з'являється релігійний мотив, безсмертя душі, про яке говорить Екзюпері, трактується не в релігійному контексті. Екзюпері протиставляє своє ставлення до життя й смерті песимістичній й нігілістичній філософії, що позбавляє сенсу людське життя.
Чайка, Джонатан Лівінгстон - птах, який не хотів жити буденним життям. В нього була ціль удосконалюватись і набувати нових знань і вмінь в польоті.
Він був відлюдником, його не розуміли та проганяли. Він захоплювався польотами і хотів досягнути у них найвищого рівня і швидкості. Для нього польоти - це мистецтво б буття. Джонатан не може змиритись з примітивним життя чайок і вигнаний зі зграї, він веде життя пустельника.
Але зустріч з сяючими чайками піднімає його життя і польоти на новий рівень.
Він щасливий, що знайшов однодумців. Але потім він все таки повертається на землю, щоб знайти учнів, яким би він міг передати свої знання.
Объяснение:
В лесу растет маленькая елка. Она хочет вырасти и очень стесняется того, что через нее может перепрыгнуть заяц, потому что это еще больше подчеркивает ее малый размер. Аист рассказывает ей, что видел как из старших деревьев делают мачты для кораблей, и это вызывает у елки зависть. Осенью соседние елки срубают, а воробьи рассказывают ей, что видели как их украшают и выставляют в домах. Однажды елку тоже срубают, чтобы украсить ею рождественский праздник. Ее покупают, приносят в дом, и на Сочельник она стоит украшенная свечами, крашеными яблоками, игрушками и корзинами с конфетами. Верхушку елки увенчан золотой звездой. Заходят дети и срывают с елки все конфеты и подарки, а затем слушают сказку о Шалтае-Болтае (Клюмпе-Думпе). На следующий день елка ожидает, что празднование продолжится, но слуги относят ее на чердак. Она чувствует себя одиноко и разочарованно, но к ней прибегают мыши, чтобы послушать как она будет рассказывать сказку о Шалтае-Болтае. Также приходят крысы и когда они выражают свое недовольство простой сказкой, мыши идут и уже не возвращаются. Весной елку, увядшую и потерявшую свои прежние краски, выносят во двор. Мальчик забирает звезду с ее верхушки. Поэтому елку разрубают на дрова и сжигают.