У чому виявляється багатогранність образу Гобсека?
Ґобсек — мільйонер, лихвар. Позичаючи гроші під величезні проценти, він фактично грабує своїх підопічних, принижує їх морально та стає володарем їхніх доль. Навіть адвокат Дервіль, до якого він немов би відчуває прихильність, стає об'єктом безсоромної наживи; за Гобсеком, це ще й виховна міра: щоб надалі юнака було позбавлено почуття вдячності доброзичливцю. Ґобсек критикує радощі буржуазного життя: карти, теревені про мистецтво, гру в політику, обжерливість. "Безумці та хворі", "дураки", "олухи" складають це суспільство. Ґобсек не бажає уподібнюватись їм. Зваживши свій життєвий досвід, він побачив, що "з усіх земних благ є тільки одне, щоб людина прагнула його. Це золото!" Гобсек усвідомив, що золото — головний рушій, котрий визначає навіть суспільно-політичне життя в навколишньому світі.Гобсек був багатий, але дуже жадібний. Жив скромно, не бажаючи, аби хто-небудь здогадався про його статки. Якось із кишені його жилетки випала золота монета, а коли монету спробували повернути її власникові, Гобсек відмовився. Він сказав, що то не його гроші, звідки у нього, людини бідної, такі гроші.ілософія Гобсека – своєрідний підсумок його особистого життєвого шляху. Він був моряком, морським торговцем, об’їхав весь світ, бачив далекі та екзотичні країни. Його розвинута свідомість, не притаманна йому з дитинства, пояснюється тим, як багато він бачив протягом свого життя. Він пройшов через все, щоб накопичити своє багатство: мав зв’язок із корсарами, був причетний до американської війни за незалежність, потерпав від голоду, пройшов через смертельну небезпеку, кілька разів втрачав і знову набував багатство. Можливо, тому спочатку Бальзак і назвав свою повість «Небезпеки розбещеності». Саме під такою назвою повість повністю вийшла у квітні 1930 року в першому томі «Сцени приватного життя». Перша глава її була видана дещо раніше, в лютому 1930 року, під назвою «Ростовщик». Змінювалися назви, але характер бальзаківського персонажа залишився незмінним. Світогляд Гобсека формувалося під впливом реального життя. Його висловлювання говорять про глибину цього світосприйняття і підтверджують, що його інтелект значно переважує інтелект тодішньої аристократії. Висвітлюючи відсталість дворянства, його обмеженість, Бальзак показує Гобсека, який тримає у своїй пам’яті цілі томи з бібліотеки. Він збагнув і основи сучасного йому громадського порядку, стверджуючи, що скрізь йде боротьба між бідняками і багатіями. Але двадцятирічні поневіряння по світу зробили його байдужим до всього, крім золота. Він втратив віру в моральні цінності. Тому Гобсек бездушний. Він упевнений, що з «усіх земних благ» є лише одне достатньо надійне – золото. А з усіх людських почуттів він визнає лише інстинкт самозбереження. З скептицизму виріс соціально-політичний нігілізм, так як Гобсек засуджує всіх тих, хто турбується за своїх близьких. Він вбачає сенс лише у боротьбі бідняків і багатіїв, упевнений, що ця боротьба нескінченна, і тому вважає, що краще бути експлуататором, чим експлуатованим. Мова Гобсека підкреслює бідність його філософії щодо власної гідності, адже людина, здатна лише на принизливі почуття, не здатна навіть на самоповагу, не говорячи вже про повагу з боку інших людей. Сумний і кінець Гобсека. Розповідь завершується описом його жахливої комори і страшної смерті Гобсека. Його пристрасть до грошей, його скнарість, прагнення до наживи призвели до патологічної манії все привласнювати. Багаторічна активність у збагаченні виявилась безплідною, адже залишити накопичене виявилось нікому. Навіть добру згадку оточуючих про себе він не залишив. Все людське в його натурі з’їла жадібність до збагачення. Адже протягом цілого життя він брав хабарі і розробляв нові фінансові афери. Тільки після смерті лихваря це стане зрозумілим. Не зрозуміло лише те, чим керувався чоловік, накопичуючи таке багатство. Воістину таке життя і можна назвати ще однією людською комедією, про яку повідав Оноре Бальзак на сторінках своїх творів.
Объяснение:
вет:Сказка Михаила Пришвина, прежде всего рассказывает о детях, их взаимоотношения между собой. Дети сироты Настя и ее младший брат Митраша, пошли в лес за клюквой. В итоге Настя пожадничала, хотела набрать больше ягод и дети разделились. Дальше у них начались приключения и матушки природы. Прежде всего, сказка учит любить друг друга и любить мир вокруг себя. Автор учит любить и ценить природу, уметь обращаться с нею. Кто умеет обращаться с природой, тому она дарит свои богатства. Надо считаться с природой и тогда можно пользоваться ее благами. А еще учить быть осмотрительными. Автор дает намек в том, что даже домашние животные всегда заслуживают нашей любви и нашего уважения, потому что тоже могут быть хорошими друзьями и И всегда нужно верить своим друзьям и подставить плечо если в этом возникла нужда.
Изображение
Объяснение:
