У казахского народа с древних времен гостеприимство является важной чертой. Мы ничего не жалеем для гостя, усаживаем его к дастархану, усаживаем на самое почетное место и угощаем его лучшими нашими блюдами. И только после того, как он поест мы у него спрашиваем: кто он и откуда.
Подаче еды у нас отведена особая роль: каждое блюдо мы подаём с особым значением. Когда гость уезжает, мы в дорогу ему даём саркыт. Чтобы он в дороге делился с другими людьми и они тоже отведали блюда нашего дастархана
1. Гостеприимство для казахов является определенной традицией, которая передавалась из поколения в поколение. Как мы уже поняли с текста она не потеряла свою актуальность, а лишь укрепилась со временем
2.Сартык - нет, так как это называние традиции
Дастархан - да, это сервированный стол с едой
3. Данный обычай мне очень понравился, по моему мнению было бы здорово если бы такие обычаи были и в других культурах
4. Оно образовалось из двух слов «Гость» и «Принимать»
Поява модернізму не була випадковою. Варто зазначити, що у філософії початку XX століття стали переважати песимізм, ірраціоналізм та індивідуалізм. Традиції художньої культури, побудовані на класичних зразках реалізму, коли дія відбувається в певний час, в конкретному місці, а сюжет твору є стрижнем, навколо якого обертаються всі герої і події, були зруйновані.
Новий погляд на світ, як завжди, встановили вчені. Цього разу це були філософи і психологи. Так, французький філософ, викладач університету А. Бергсон доводив, що людина може осягнути природу явищ, «життєвий порив», якщо звернеться не до розуму, а до інтуїції. Тобто для розуміння особливостей художньої творчості і пізнання більше значення мала інтуїція, а не інтелект.
