Журден – головний герой «Міщанин-шляхтич», для якого бажання стати дворянином – прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію, Журден ні про що не може міркувати розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в тому числі вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Однак при всій пристрасті «одворянитися» Журден зберігає свою живу натуру і залишається самим собою: даючи гроші в борг, він завжди знає їм рахунок; якщо його розсердити, він лається і б’ється, забуваючи всі великосвітські правила; він науку за те, що існують голосні й приголосні, приходить в захват від того, що говорить прозою.
Клеонт – закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походженню, а за характером, він чесний, правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що тільки душевне благородство людини та її розумна поведінка в суспільстві є істинними. На його думку, всякий обман кидає на людину тінь. В образі Клеонта втілився ідеал класицизму: Поправді шляхетною людиною міг бути тільки той, хто у своїй поведінці керувався вимогами розуму, виходив з того, що прийнято було вважати добром.
объяснение:
а. с. пушкин наполнил содержание пейзажной лирики размышлениями об сложных вопросах человеческой жизни, человеческого бытия: о том, в каких отношениях находятся человек и природа, как соотносятся явления природы и движения души человека, есть ли в природе разумное, божественное начало или она стихийна и бессмысленна. таково и стихотворение "зимнее утро", в нем поэт показал связь внутреннего состояния человека с меняющейся природой.
зима не усыпляет человека, а зовет к действию, бодрит. разбушевавшаяся стихия стремится к гармонии и восстанавливает ее (3 строфа) . пушкин подчеркивает таинственное единство человека и природы: движение, красота природы побудили лирического героя к жизни, к творчеству, к радости воспоминаний.
