М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
sofyabelik
sofyabelik
07.11.2020 07:02 •  Литература

Напишите сочинение на тему" мой любимый герой из повести в дурном обществе" про васю напишите

👇
Ответ:
annafa5
annafa5
07.11.2020

Мой любимый герой из повести "В Дурном обществе"

В повести русского писателя Владимира Короленко "В Дурном обществе" много интересных персонажей, но наиболее симпатичен мне Вася. От лица Васи ведется повествование в произведении. Мальчик как будто рассказывает читателям о своей жизни.

Повесть начинается словами: "Моя мать умерла, когда мне было шесть лет". часто предоставлен сам себе - отец после смерти жены замкнулся в себе и почти не замечает старшего сына. Вася целыми днями бродит по улицам городка, общается с самыми разными людьми. Однажды он с приятелями решил посмотреть, что находится в старой часовне - и неожиданно нашел хорошего друга, Валека. Его сестренка Маруся - ровесница Сони, васиной сестры. Вася искренне привязался к ребятам, которые жили в развалинах. Вася старался как мог им: приносил яблоки из сада, гостинцы Марусе. Чтобы утешить и приободрить тяжело болевшую девочку, Вася даже принес ей куклу сестренки, зная, что отец будет этим недоволен. И даже когда отец стал кричать на Васю, он не выдал своих друзей.

Мне очень нравится Вася, птому что он верный друг и у него доброе сердце.

4,4(47 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
bakhtovar2
bakhtovar2
07.11.2020
Депресія. Вона викликана великою душевною втомою ліричного героя, який перебуває в конфлікті з самим собою. Михайло Коцюбинський показує людину, захоплену виром історичних подій, поставлену у ситуацію морального і громадянського вибору. Психічний злам, що під впливом цих подій відбувається в душі героя, змінює його ціннісні орієнтації, руйнує внутрішню рівновагу, призводить до роздвоєння особистості, стає основою психологічної драми. Ліричний герой новели — надломлений інтелектуал-митець, який втомився від незліченних «треба» і безконечних «мусиш», від болю й мерзенних вчинків людей, від жаху, бруду їхнього існування, виривається з лабет «сього многоголового звіра», їдучи з міста в українське село. Прагнучи спокою й самотності, герой опиняється в майже повному безлюдді, наодинці з природою. Проте навіть там він не може відігнати спогадів про повішених, про розправи над людьми, що боролися за землю і волю; про це йому нагадують навіть клички вівчарок, викликаючи болісні асоціації.Спокійно-споглядальний стан. Цей стан з’являється під впливом гармонії, якої сповнене життя природи (головного героя). А природа в новелі — щось більше, ніж просто тло. Вона одухотворена, недарма ж на початку твору письменник подав перелік «дійових осіб», серед яких є і «Ниви в червні», і «Сонце», і «Зозуля», і «Жайворонки». Перебуваючи серед розкішної природи, герой поступово звільняється від песимізму. Він гладить руками «соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі», милується волошками, вдихає пахощі «білої піни гречок», і п’є «теплий зцілющий напій сонця», слухає пісню жайворонка. Це додає йому сил, відчуття якнайтіснішого зв’язку із землею. Так починається його одужання.Обурення, гнів, нетерпіння. У чарівну мелодію кононівських полів і небес вриваються дисонанси, викликані контрастом між прекрасною природою і потворною реальністю людського життя. Одним із таких є зустріч із селянином-трудівником, (кульмінація), розмова з яким викликає в митця і співчуття, і справедливе обурення, й гнів; пробуджує нове бажання до творчості й боротьби. Ліричний герой прощається з нивами і йде «між люди», в місто, служити своєю творчістю народові: «Душа готова, струни тугі, налагоджені, вона вже грає». Таким чином, у новелі зображено еволюцію внутрішнього стану митця, зміну його настроїв у ставленні до людей — від цілковитої байдужості, роздратування, навіть ненависті — до співчуття, готовності активно діяти на благо суспільства. Отже, головною думкою твору є усвідомлення того, що інтелігент, митець не може бути самотнім, він повинен служити своєю творчістю народові, частиною якого він є.
4,4(55 оценок)
Ответ:
LizaIsaeva197
LizaIsaeva197
07.11.2020

Мальчик очень любознательный, добрый и наивный. Так же он достаточно послушный и совестливый. Витька дружит с соседскими мальчишками, которые являются подлыми и наглыми, и  главный герой легко поддается под их влияние. Эти ребята учат его обманывать и воровать. Например, Витька обманывает свою бабушку и отдает ей вместо корзины с земляникой, которую та собрать на продажу, лукошко с травой. Однако, его начинают одолевать муки совести и душевные терзания, мальчику становится стыдно за содеянное.

Источник: Характеристика и образ Вити из рассказа Астафьева Конь с розовой гривой сочинение

Объяснение:

4,8(14 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ