Кожна людина під словом "цінності" розуміє , щось своє. Одні одразу ж думають про матеріальні цінності , тобто богатство, а інші навпаки замислюються над вічним. До вічних цінностей належить духовність. Мабуть, духовні цінності є найголовнішими в житті людини, бо саме вони приносять в наше життя світло, що неможливо побачити , милуючись лише матеріальним. Духовні цінності живуть цілі роки так покоління, що зміняються одне за одним. Вони відбиваються у душі та серці людини , що їх береже. До нас вони приходять у вигляді пісень, казок , віршів. Замислюючись над цим, я завжди згадую маму, бо саме вона з ранніх дитячих років учить простим людським радощам. З її казками та піснями в яких майорить любов та турбота приходять до нас прості почуття, які не можна побачити чи доторкнутися до них, але вони є. У своєму серці людина проносить через усе життя цей скарб. Я вважаю, що саме такі прості на перший погляд речі ,як любов, турбота, співчуття, бачення прекрасного та багато чого іншого залишаться на віки найважливішими людськими цінностями. Отже, слід берегти та примножувати ці скарби,щоб вони не зникли у часах та не загубилися за матеріальним. Обов`язково треба передавати цей скарб наступним поколінням та вчити їх , що нема на світі нічого дорожчого від простих людських цінностей.
Это проявляется уже в самом начале рассказа. Зимой 1920 года на углу Пикадилли очень состоятельный господин Стильтон видит полумертвого от голода бездомного Джона Ива. Иву «пришлось испытать труд углекопа, матроса, слуги в трактире», а теперь он приехал в Лондон, чтобы попытать счастье и найти здесь работу. Но удача не улыбнулась ему: «он ночевал в парках, на пристанях, изголодался, отощал». В таком состоянии и находит героя Стильтон. Этот сорокалетний мужчина за свою жизнь изведал все, что «может за деньги изведать холостой человек, не знающий забот о ночлеге и пище». Стильтон был обладателем двадцати миллионов фунтов.
В этот же вечер он придумал, как разнообразить свой досуг, ведь все забавы уже были ему неинтересны. Стильтон предложил Иву своеобразный заработок. Речь шла о том, чтобы молодой человек снял за десять фунтов, которые выделил ему Стильтон, квартиру с окнами на улицу и каждый вечер с пяти до двенадцати зажигал зеленую лампу. В это время он не должен никого принимать и никуда не выходить. Цель этой затеи Стильтон не раскрыл, но сказал, что, возможно, когда-нибудь к нему придут люди, которые сделают его «состоятельным человеком».
Ганс Христиан Андерсен - один из самых любимых и известных писателей-сказочников. Каждый из нас с детства знаком с такими его произведениями, как «Русалочка», «Дюймовочка», «Снежная королева» и другими. В библиотеке всегда можно найти много сказок этого великого автора, но ни для кого не секрет, что многие из нас очень мало знают о самом Андерсене: каким он был человеком, как сложилась его жизнь, что его интересовало? Изучение творчества Андерсена в школе заканчивается в 5 классе. Проведя опрос шестиклассников, мы выявили - практически никто из них не знает, что Андерсен был не только сказочником, что среди его творений много и стихотворений, которые хорошо известны у него на Родине, в Дании. Считаем, что поклонникам Андерсена будет интересно познакомиться с неизвестными страницами его творчества.
Духовні цінності живуть цілі роки так покоління, що зміняються одне за одним. Вони відбиваються у душі та серці людини , що їх береже. До нас вони приходять у вигляді пісень, казок , віршів. Замислюючись над цим, я завжди згадую маму, бо саме вона з ранніх дитячих років учить простим людським радощам. З її казками та піснями в яких майорить любов та турбота приходять до нас прості почуття, які не можна побачити чи доторкнутися до них, але вони є. У своєму серці людина проносить через усе життя цей скарб. Я вважаю, що саме такі прості на перший погляд речі ,як любов, турбота, співчуття, бачення прекрасного та багато чого іншого залишаться на віки найважливішими людськими цінностями.
Отже, слід берегти та примножувати ці скарби,щоб вони не зникли у часах та не загубилися за матеріальним. Обов`язково треба передавати цей скарб наступним поколінням та вчити їх , що нема на світі нічого дорожчого від простих людських цінностей.