Це зворушлива розповідь про життя двох закоханих Деллу та Джіма. Подружжя, зовсім не маючи грошей, зробили один одному гідні подарунки на Різдво. Чоловік продає годинник, щоб купити своїй юній дружині набір гребенів для волосся. Однак вона не зможе скористатися подарунком, оскільки продала волосся, щоб, в свою чергу, купити чоловікові ланцюжок для годинника. Але і йому подарунок, на жаль, не знадобиться, раз годин у нього більше немає. Незважаючи на таку невдачу з подарунками, Делла і Джім подарували один одному щось більше. Герої довели, що, незважаючи на усі труднощі життя, кожен з них піклується в першу чергу про кохану людину, а не про себе. Адже, коли люблять по-справжньому, не думають про себе. Мудрість їхнього вчинку полягає у тому, що кожен з них пожертвував найціннішим, що у нього було, аби його друга половина була щаслива. У світі немає нічого ціннішого за любов, і ніякі подарунки, навіть найдорожчі, не можуть замінити це почуття. І тільки той, хто нічого не жаліє для іншого і готовий віддати усе, щоб подарувати йому радість, і є справжній мудрець, мудрий не розрахунком, а серцем, сповненим любові.
Объяснение:
нет, нет - наш путь и дик, и страшен вам,
чернильных жарких битв копеечным бойцам,
подъятый факел немезиды;
вам низость по душе, вам смех страшнее зла,
вы сердцем любите лишь лай из-за угла
да бой петуший за обиды!
и где же вам любить, и где же вам страдать
страданием любви распятого за братий?
и где же вам чело бестрепетно подъять
пред взмахом топора общественных понятий?
нет, нет - наш путь иной, и крест не вам нести:
тяжёл, не по плечам, и вы па полпути
сробеете пред общим криком,
зане на трапезе божественной любви
вы не причастники, не ратоборцы вы
о благородном и великом.
и жребий жалкий ваш, до пошлости смешной,
пророки ваши вам
за сплетни праздные, за эгоизм больной,
в скотском бесстрастии и с гордостью немой,
без сожаления и цели,
безумно погибать и завещать друзьям
всю пустоту души и весь печальный хлам
пустых и детских грёз, да шаткое безверье;
иль целый век звонить досужим языком
о чуждом вовсе вам великом и святом
с богохуленьем
нет, нет - наш путь иной! вы не видали их,
египта древнего живущих изваяний,
с очами , недвижных и немых,
с челом, сияющим от царственных венчаний.
вы не видали их, - в недвижных их чертах
вы жизни страшных тайн бесстрашного сознанья
с надеждой не прочли: им книга упованья
по воле вечного начертана в звездах.
но вы не зрели их, не видели меж нами
и теми сфинксами таинственную
иль, если б видели, - нечистыми руками
с подножий совлекли б, чтоб уравнять их с вами,
в демагогическую грязь!
