ответ: Настена беременеет от мужа-дезертира, не может об этом признаться, устает лгать и изворачиваться, в конце истории убивает себя.
Эта повесть отчасти представляет русский менталитет: учитывая мнение окружающих, женщина не могла рассказать о ребенке — муж , который на службе, не мог стать отцом в тот момент, а другие варианты слишком позорны для Настены. Боясь мнения односельчан, девушка покончила с собой. Муж же не мог признаться из-за жестокости сталинского режима, который не был гуманным и был губительным для не одного миллиона людей. Если бы действие повести происходило в западной стране, финал не был бы таким трагичным, так как русские люди слишком зависят от общественного мнения.
Что-то типа такого. Не ручаюсь за все написанное, быть может, где-то переборщил, но чтожь-поделать ))
Найсвідомішим серед кріпаків виступає Прокіп. Він не тільки мріє про волю, він розуміє, що за волю треба боротися, і в цьому переконує і Назара, й Устину. Він перший насмілюється підняти руку на захист людських прав. „Годі, пані, годі... Цього вже не буде! Годі!” — твердо заявляє він панночці, яка підняла руку на бабусю.
Оптимізм — одна з рис характеру Прокопа. Він людяний, добрий, справедливий, щирий у ставленні до людей. Прокопа за непокірливість віддають у солдати.
В образі Прокопа письменниця показала тип кріпака-протестанта.
Рішучим і вольовим протестантом виступає і панський візник Назар. Зростає він у тяжких умовах, проте завжди веселий, жартівливий. Він ненавидить кріпацтво і мріє вирватись з нього втечею.
І Прокіп, і Назар, і дружина Назара Катря—це люди, які не миряться з своїм становищем і шукають шляхів для звільнення від рабства.
Крім жорстоких і бездушних панів, письменниця в своїй повісті показує нам і пана „доброго”, типового пана-ліберала, яким виступає полковий лікар, чоловік панночки.
Образ пана-ліберала вона подає в розвитку. Спочатку це гордий лікар, щасливий жених панночки, а потім безвільний, покірний, „квач”, „дурень”, „не б'є, не лає, та нічим і не дбає”.
Реалізм і народність, художня майстерність і багатство мови зробили повість Марка Вовчка „Інститутка” найкращим антикріпосницьким твором.
Объяснение:
