Том Сойєр і Гек Фін — герої роману Марка Твена.
Умови життя Тома і Гекльберрі. (Обидва — сироти, однак життям Тома опікується тітка Поллі, яка по-своєму любить племінника, хоча з-поміж двох хлопчиків, Тома і Сіда, виділяє слухняного, але підлого Сіда. Вона намагається виховувати Тома суворими методами, змушує його працювати, ходити до церкви та до школи. Гек живе сам і щодня має дбати про їжу та дах над головою, він більш самостійний та серйозний, ніж бешкетник Том.)
Навчання Тома і Гека. (Том навчається у недільній школі, має зубрити тексти з Біблії. Крім того, вдома тітка Поллі контролює його поведінку і вимагає вчиняти правильно, по-християнському. Гек ніде не навчається, йому обтяжливе будь-яке навчання. Тому справжньою школою для Гека стає життя, у якому Гека навчають люди, яких він зустрів, і обставини. Це навчання іноді зовсім небезпечне, та й навчитися на вулиці можна чого завгодно. Наприклад, життя навчило Гека палити, то ж перші радощі свободи для Тома виявилися свободою тютюнопаління, через шо Томові стало дуже погано.)
Пригоди як навчання. (Обидва хлопчики дуже цінують вільне життя, однак воно приносить небезпечні пригоди для обох і тільки Марк Твен щоразу рятує своїх героїв. У реальному житті хлопці за першої ж пригоди покалічилися б, або зовсім лишилися життя.) Якості характерів Тома і Гека. (Обидва — веселі бешкетники, але Гек більш досвідчений у життєвих питаннях, він може вижити в будь-якій ситуації, а Том ніколи не знає, куди приведуть його нові фантазії. Гек самостійніший, ніж Том, не любить підкорятися, виконувати те, чого не хоче. Том — домашня дитина, він намагається знайти компроміс зі світом дорослих, влаштувати все так, шоб усім було добре. Яскраве підтвердження цьому — випадок із фарбуванням паркана.)
Объяснение:
Если что Бабушка рассказала
Объяснение:
Том Сойєр і Гек Фін — герої роману Марка Твена.
Умови життя Тома і Гекльберрі. (Обидва — сироти, однак життям Тома опікується тітка Поллі, яка по-своєму любить племінника, хоча з-поміж двох хлопчиків, Тома і Сіда, виділяє слухняного, але підлого Сіда. Вона намагається виховувати Тома суворими методами, змушує його працювати, ходити до церкви та до школи. Гек живе сам і щодня має дбати про їжу та дах над головою, він більш самостійний та серйозний, ніж бешкетник Том.)
Навчання Тома і Гека. (Том навчається у недільній школі, має зубрити тексти з Біблії. Крім того, вдома тітка Поллі контролює його поведінку і вимагає вчиняти правильно, по-християнському. Гек ніде не навчається, йому обтяжливе будь-яке навчання. Тому справжньою школою для Гека стає життя, у якому Гека навчають люди, яких він зустрів, і обставини. Це навчання іноді зовсім небезпечне, та й навчитися на вулиці можна чого завгодно. Наприклад, життя навчило Гека палити, то ж перші радощі свободи для Тома виявилися свободою тютюнопаління, через шо Томові стало дуже погано.)
Пригоди як навчання. (Обидва хлопчики дуже цінують вільне життя, однак воно приносить небезпечні пригоди для обох і тільки Марк Твен щоразу рятує своїх героїв. У реальному житті хлопці за першої ж пригоди покалічилися б, або зовсім лишилися життя.) Якості характерів Тома і Гека. (Обидва — веселі бешкетники, але Гек більш досвідчений у життєвих питаннях, він може вижити в будь-якій ситуації, а Том ніколи не знає, куди приведуть його нові фантазії. Гек самостійніший, ніж Том, не любить підкорятися, виконувати те, чого не хоче. Том — домашня дитина, він намагається знайти компроміс зі світом дорослих, влаштувати все так, шоб усім було добре. Яскраве підтвердження цьому — випадок із фарбуванням паркана.)
Писатель показывает новый тип человека, который возник не в лаборатории талантливого ученого, а в новой, советской действительности первых послереволюционных лет.
Человек, которым после операции стал пёс, из-за отсутствия должного воспитания со стороны профессора, который продолжает считать его всего-лишь «результатом эксперимента» , становится хамом и тунеядцем. Вечно голодный, бездомный пес Шарик Полиграфом Полиграфовичем Шариковым. Но этот эксперимент нельзя назвать удачным. Совсем не тот результат хотел увидеть профессор.
И здесь на первый план выходит социально-нравственная проблематика повести. Действительность уничтожает в человеке «человеческое», гуманное. От собаки Шарикову перешли все худшие качества: он огрызается, ловит блох, кусается, бегает за кошками. От человека же остались прежние задатки. Повесть «Собачье сердце» является трагикомической. В ней сплелись фантастика, реальность и сатира. В облике Шарикова отражаются недостатки нового социального строя, которые не принимал М. Булгаков.