У ХІХ ст. українські землі знаходилися у складі двох імперій – Російської й Австрійської. У складі Росії було створено дев’ять губерній: Харківська, Чернігівська, Полтавська, Київська, Подільська, Волинська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська. На них проживало понад 8 млн. людей, здебільшого українців і росіян. Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття були у складі Австрійської імперії Габсбургів. Чисельність населення зазначених регіонів дорівнювала 3,5 млн. людей. За національним складом це були українці (русини), поляки, мадяри, валахи (молдавани). Соціально-економічне становище українців, особливо селян у обох імперіях було економічно важким, але суттєво відрізнялося. Для австрійців і поляків українці були чужими за культурою вірою і звичаями, їх слід було онімечити та полонізувати. У Росії кріпосницький гніт мало чим відрізнявся від рабства, але українці тут вважалися руськими, частиною єдиного народу.
Книга "Три толстяка" Юрия Олешы у меня до сих пор имеется в моей библиотеке. Вот подрастет немного моя дочь и почитает ее самостоятельно. Упорная и целеустремленная борьба с несправедливостью, циркачи - в общем все это имеет неплохие предпосылки для того, чтобы это произведение понравилось детям. И я была этим очарована. Ведь в книге часто описываются необычные, сложные к исполнению, и порою фантастичные трюки, которые исполняет то оружейник Просперо, то канатоходец Тибул, то продавец воздушных шаров, то прочие герои произведения. И забыть эти эпизоды бывает чрезвычайно сложно. Но именно они и подогревают интерес к произведению. Я честно говоря, была просто очарована некоторыми эпизодами, например такими, как с куклой наследника трех толстяков Тутти.