Пізнавати світ від народження до смерті, проникати в його таємниці й премудрості — властиво людям Сходу, різним його націям і народностям. Пошуком сенсу життя, причин його швидкоплинності й різноманіття його форм з давніх часів зайняті думки і японських філософів. Японія — країна найбагатшої культури, неосяжних знань, численних відкриттів, дивних традицій. Книга віршів для будь-якого японця — джерело життєвої сили й духовного збагачення, необхідного, як повітря й сонце (у такий б відбувається в Східній Азії спілкування «від духу до духу»).
Особливе місце в ліриці японців займає пізніший за часом виникнення жанр хайку (або хоку), що є ніби усіченим танка.
Один із кращих постів, що працювали в жанрі хайку, — Мацуо Басьо (1644—1694). Басьо перетворив хайку, що буквально означає «гумористичні вірші», на серйозний жанр пейзажної лірики. Його поезія, наповнена глибоким філософським змістом, пильною увагою до внутрішнього світу, прагненням проникнути вдушу явищ природи, вирішує проблеми пізнання дійсності з позицій любові дожиття й людини. У творчості Мацуо Басьо здобули високе звучання події щоденного життя людини.
вот но не факт что может подойти
Объяснение:
описания функционирования формальных нейронов Мак-Каллока и сетей из них[4]
синтеза надежных сетей из не вполне надежных элементов[5],
построения управляющих и самоуправляющихся систем и блочного анализа и синтеза сложных устройств[6],
получения логических следствий из заданной информации, минимизации формул исчислений[7][8].
«В одном большом городе жила-была девочка Вера. Её мама работала в бухгалтерии, а папа был грузчиком в порту. С этих слов начинается увлекательная история дружбы Веры и Анфисы».
Обезьянка пришлась по душе домашним, особенно после того как выяснилось, что проблем с питанием быть не должно — она ест не только бананы, а и все остальные продукты. И за именем для обезьянки дело не стало: мудрая бабушка назвала её Анфисой.
В мультфильме поднимаются во естественного воспроизводства в семье («Её папа рад, и её мама рада. Другую сестрёнку рожать им не надо»), принципам использования туалетного горшка («Все собрались возле обезьянки. Вера даёт ей горшок, Анфиса немедленно надевает его на голову и становится очень похожей на захватчика»), нахождение обезьянки в детском саду («Ваша Анфиса съела в туалете мыло, посадила всех на дерево, чуть не утонула в бассейне, изрезала штору и показала мышь»).
